Мобільні оператори переманять у банків клієнтів

0

Київстар легалізував переказ коштів через телефони, у планах компанії також розпочати кредитування клієнтів.

Національний банк України надав ліцензію на переказ коштів у національній валюті дочірній структурі мобільного оператора Київстар, компанії Стармані. Дозвіл на перекази регулятор надав компанії 10 червня поточного року, про це йдеться на офіційному сайті НБУ.

Ліцензія НБУ дозволить клієнтам мобільного оператора здійснювати перекази коштів з мобільного рахунку. Відповідно до вимоги НБУ, без ідентифікації клієнтів перекази можливі на суму, що не перевищує ₴15 тис., у іншому разі компанія зобов’язується вносити інформацію про клієнта до документів на переказ. Також клієнти зможуть отримувати платежі на користь третіх осіб, ширше використовувати термінали прийому платежів та здійснювати операції у сфері обігу електронних грошей.

‘‘Я вже неодноразово казав, що телеком-оператори повинні трансформуватися. Весь світ стає digital [цифровим], і спроби заробити на голосових послугах – пережиток минулого. Kyivstar рухається вперед, і у нас є черговий тому доказ, – коментує президент Київстар Петро Чернишов отримання ліцензії. – Ну от уявіть, ваша банківська карта і гаманець тепер у вашому мобільному. Оплачуйте будь-які послуги – від комуналки до штрафів, купуйте квитки і товари, переказуйте гроші рідним і друзям. Все швидко, просто й у смартфоні’’.

Усі секрети щодо планів та продуктів у Київстар поки розголошувати відмовляються, спираючись на комерційну таємницю. Проте уточнюють, що отримання ліцензії посприяє активізації не стільки переказів коштів, скільки платежів.

‘‘З абонентського рахунку можна буде сплачувати в режимі онлайн за послуги, цифрові сервіси, товари, перераховувати кошти в межах України, зокрема використовуючи як джерело коштів скретч-карти, термінальні мережі наших партнерів, що нараховують понад 100 тис. точок’’, – ділиться з НВ Бізнес керівник департаменту мобільних, фінансових послуг та казначейства Київстар, директор Стармані Тарас Горкун.

Фактично, йдеться про початок запуску ‘‘електронних гаманців’’ для мобільних абонентів на базі їхніх рахунків. Функціональність такого ‘‘гаманця’’ в мобільному телефоні аналогічна використанню розрахункового рахунку в банку.

Експансія в фінансовий світ

Системи електронних грошей з’явилися в Україні ще на початку 2000-х. Наразі таких зареєстрованих фінкомпаній вже 43, із них за 2016 рік – 10. За неофіційними даними, за рік через них проходить близько ₴5 млрд, а потенціал мікроплатежів оцінюється у сотні мільярдів гривень.

Першою небанківською фінансовою організацією, яка отримала ліцензію на переказ коштів, була ГлобалМані, що є найбільшим оператором на сьогодні. Емітентом коштів у ГлобалМані виступає державний Ощадбанк. А Київстар став першим мобільним оператором, який зайде на цей ринок.

У спину йому вже дихає основний конкурент – МТС Україна, який з минулого року працює як Vodafone. У серпні минулого року з метою використання сервісів електронних платежів компанія зареєструвала торгову марку M-Pesa [мобільні гроші] В Україні (вперше представлена 2007 року у Кенії і Танзанії як модель безфіліального банкінгу).

Сервіс дозволяє користувачам вносити і знімати гроші, здійснювати грошові перекази, оплачувати товари і послуги за допомогою мобільних телефонів. Як вже повідомляла НВ Бізнес голова Vodafone Україна Ольга Устинова, послуга так званої мобільної комерції – нова для України технологія, але компанія рухається в напрямку її широкого впровадження.

‘‘Трохи пізніше розповімо про ті послуги, які запропонуємо. Але те, що це послуги майбутнього, причому дуже близького, – точно. Протягом року всі оператори підуть туди, і першими будуть технології, які дозволять здійснювати мобільні платежі’’, – каже вона.

У першу чергу, для мобільних операторів це відповідь на сучасні запити їхніх клієнтів, а отже, змога залучити нових абонентів чи хоча б не втрати наявних. Окрім того, це ще й ‘‘трохи доходів з транзакцій’’, як каже Горкун.

Розміри свого ‘‘трохи’’ він не уточнює, проте послуга мобільних грошей досі досить динамічно розвивалася. За три роки сервісом скористалося близько одного мільйона абонентів Київстар, які здійснили понад чотири мільйонів транзакцій. А спеціальний мобільний додаток для смартфонів встановили понад 17 тис. українців.

За банківський переказ наразі Київстар стягує комісію, яка зменшується залежно від зростання суми, наприклад, 8% за переказ ₴100 чи 4% – за ₴1000. Послугами оператора Київстар наразі користуються понад 26 млн абонентів мобільного зв’язку і фіксованого інтернету.

Де-факто оператори провадять мікроплатежі вже давно і перебувають у бізнесі транзакцій з моменту, коли стартували Prepaid (система розрахунків, що передбачає передоплату) і коли з’явилися онлайн-взаєморозрахунки.

І таким чином, як каже директор Департаменту розвитку інновацій та інтелектуальної власності Міністерства економрозвитку і торгівлі Олена Мініч, мобільні оператори фактично зайшли у сферу діяльності фінансових компаній, у тому числі банків.

Останнє було б фактично не можливим, якби не зобов’язання України перед ЄС у межах платіжної директиви, яку сторони переглянули у жовтні минулого року. Угода передбачає, що на ринку фінансових послуг не тільки мають, а повинні працювати небанківські, зокрема нефінансові установи.

Так, на ринок електронних грошей МТС намагається зайти вже півтора року, стільки ж часу витратили у Київстар. Причина в бюрократії: потрібно отримати ліцензії в Нацкомфінпослуг і в НБУ, зареєструвати правила системи електронних грошей, створити компанію зі статутним капіталом (у разі Стармані – це ₴7 млн) тощо. Зайти на ринок електронних грошей офіційно, не інакше як через фінансову компанію, у операторів немає можливості.

Нагадаємо, Київстар запустив послугу ‘‘Мобільні гроші’’ ще 2013 року. У співпраці з EasyPay компанія надала можливість абонентам здійснювати з мобільного мікроплатежі. А 2015 року телекомоператор вирішив розвивати ‘‘мобільні гроші’’ на базі власної IT-платформи й у серпні минулого року зареєстрував власну компанію Стармані.

Окрім того, згідно з українським законодавством, оператор мобільних грошей має стати учасником платіжної системи та укласти договір із акредитованим у НБУ банком, який здійснюватиме емісію електронних грошей. У результаті тендеру Київстар відібрав одразу два банки-партнери для свого проекту. Ними стали італійський Правекс-Банк та державний Укргазбанк. Наявність двох банків, як пояснює Горкун, забезпечить надійність та безпеку операційної моделі та коштів клієнтів ‘‘за будь-яких зовнішніх обставин’’.

І навіть після цього, як кажуть у компанії, для повноцінного запуску послуг Київстар ще повинен пройти низку узгоджувальних процедур. ‘‘Ми сподіваємося, що разом із нашими партнерами зможемо завершити усі необхідні формальності протягом кількох місяців’’, – каже Горкун.

‘‘На європейському ринку, маючи відповідні фінансові можливості та продукт, ви зможете за один-два місяці зайти на ринок. І це є основна проблема для України: платіжна система не розвивається із тією швидкістю, як у Європі’’, – каже директор міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЕМА Олександр Карпов.

Не у своїх водах

Посилення конкуренції між банками і фінтехкомпаніями – гаряча тема, яка часто обговорюється серед банкірів. Уже зараз це нагадує перетягування ковдри, каже голова правління UniCredit Bank Тамара Савощенко: ‘‘Хоча поки банки вважають, що їм нічого не загрожує і вони можуть сидіти спокійно’’.

Проте у перспективі двох років, за її очікуваннями, фінтехкомпанії будуть нарощувати свою вагу, і конкурентам доведеться шукати моделі ефективної взаємодії. ‘‘Перш за все, банкам, тому що навряд чи в найближчі два роки банки зможуть інвестувати значні суми в розвиток нових технологій, а розвивати їх потрібно’’, – каже Савощенко.

Підтверджує прогноз банкіра і Мініч, за її словами, відмова клієнтів від банківських послуг на користь мобільних операторів – це загальносвітова тенденція. І перш за все вона спостерігається у тих регіонах і країнах, де банківська система не має або необхідного рівня проникнення, або необхідного рівня довіри у населення, порівняно із мобільним зв’язком.

‘‘За період кризи у нас скільки банків закрилося [за 2014-й – пер. пол. 2016 р. з ринку виведені 80 установ]? А скільки мобільних операторів [жоден]? За таких умов довіри все ж більше буде до операторів’’, – каже вона.

Плюс із розвитком нових технологій спрощується доступ клієнтів до транзакцій, більше не потрібно ходити в банк, достатньо дістати з кишені телефон. А із запровадженням віддаленої системи ідентифікації клієнта, яке НБУ і Ощадбанк анонсували у червні 2016-го, доступ клієнтів до фінансових і адміністративних послуг в режимі онлайн ще більше віддалить українців від традиційного банкінгу.

‘‘Після отримання ліцензії Київстар офіційно заходить у світ фінансових послуг і у перспективі зможе навіть давати мікрокредити’’, – каже Мініч.

Питання кредитів, за словами Горкуна, у Київстарі справді вивчають. ‘‘У будь-якому разі такий продукт, якщо запускатисяметься, буде надаватись спільно з банками-партнерами на базі скорінгових моделей компанії Київстар’’, – каже він.

За словами Карпова, на сьогодні платіжна євродиректива передбачає, що компанія, яка надає платіжні послуги, може у різних комбінаціях надавати кредит терміном до 12 місяців у межах свого продукту. Проте інші платіжні інструменти, як-от платіжні картки, платіжні доручення тощо, є винятком і потребують додаткового юридичного врегулювання та дозволів. На що, зважаючи на українську бюрократію, сподіватися не варто.

Є у планах Київстара і ще один, на сьогодні виключно банківський, продукт – а саме безконтактні платежі. ‘‘Це в наших планах, але, на жаль, проникнення пристроїв з NFC-модулем [технологія бездротового високочастотного зв’язку малого радіусу дії] поки дуже невелике в Україні. Є більш затребувані сервіси, які ми запустимо першими’’, – уточнює Горкун.

Джерело

Попередня статтяЗнято на iPhone: кращі знімки iPhone Photography Awards 2016
Наступна статтяЗахищений Samsung Galaxy S7 Active промокає

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут