Аферисти у мережах: як працюють віртуальні шахраї

1

Купівля товарів через Інтернет сьогодні стала буденним явищем. За допомогою спеціальних сайтів чи груп, можна дуже швидко знайти потрібну річ і замовити її за вигідною ціною.

Переваги купівлі у віртуальних продавців оцінили вже чимало закарпатців: потрібне можна знайти не виходячи з дому, замовити по вигідній ціні, не потрібно витрачати багато часу на пошуки у звичайних магазинах. Однак перспективу у такому спектрі комерційних відносин помітили і шахраї, чим вдало користуються вже не перший рік. Неабияк у цьому їм допомагає довірливість наших людей і небажання розголосу при потраплянні у халепу. Прозахід вирішив дізнатися, як не потрапити на гачок, і що робити, якщо вас ошукали.

Як працюють шахраї

“Увага, тільки сьогодні халява! Набір лотків усього за 100 грн.” – таке оголошення у групі з продажу “Ужгородська барахолка” в мережі Фейсбук ми побачили цього понеділка. Під фото рясніли коментарі охочих зробити вдалу покупку, ми теж не залишились осторонь і вирішили й собі такого добра прикупити, адже зараз місяць заготівель, а  морозити ягоди в лоточках ой як зручно. Автор повідомлення Марина Кантор одразу зазначила: гроші наперед на картку, лотки в мене будуть вже за день, доставку оплачує вона. І ось ця інформація нас змусила зазирнути на сторінку продавця, а вона виявилася абсолютно новенькою та порожньою, без світлин, спільнот, друзів і записів. Стало очевидно, що ужгородців намагаються ошукати. Ми одразу написали про це у спільності, однак спочатку нас аферисти “забанили”, а потім і видалили пост. Однак номер картки шахраї таки скинули потенційним жертвам, і ми, з описом інциденту, передали його до служби безпеки банку.

Схема роботи шахраїв: публікують оголошення про вдалий продаж, надсилають потенційним клієнтам номер картки і просять задаток. Після цього гроші з картки знімають, оголошення видаляють, телефон не підіймають. Схема банальна, і суми в більшості випадків невеликі. Інша схема – “вдалий покупець”. Знаходять ваше повідомлення про продаж товару, телефонують. Зазначають, що хочуть придбати товар і перевести гроші на картку, однак посилаються на якісь проблеми з банком і просять, аби в зазначений час ви прийшли до терміналу. Далі психологічними прийомами задурюють вам голову, випитують конфіденційні дані і знімають усі ваші накопичення.

Що робить банк?

І чи є шанс повернути кошти? З цими питаннями ми звернулися до прес-секретаря Закарпатської філії одного з банків Ольги Капітан. “При найменшій підозрі в обмані, необхідно відразу ж заблокувати свою картку – зателефонувавши за номером клієнтської підтримки або самостійно. Також слід попередити банк про можливе шахрайство. Це можна зробити за телефоном гарячої лінії чи повідомити безпосередньо працівникам банку на відділенні. Зауважимо, що порівняно з минулими роками, цьогорічна тенденція звернень клієнтів по шахрайству знизилася. Це пов’язано з кращою поінформованістю населення та поліпшеною системою захисту рахунків. Ми щоразу нагадуємо клієнтам про нерозголошення третім особам конфіденційної інформації” – зазначила пані Ольга.

“За фактом шахрайства по відношенню до клієнтів банку за поточний рік було зареєстровано 17 випадків на загальну суму завданих збитків 252 140 грн. За даними фактами працівниками служби безпеки банку вдалось відшкодувати збитки клієнтам на загальну суму 23 551 грн.  У вказаних випадках клієнти стали жертвами шахрайства завдяки своїй необачності та довірливості. Шахраї шукають потенційну жертву у мережі Інтернет, в оголошеннях з продажу товарів на різних сайтах, потім їм телефонують, представляються працівниками банку і під різними неправдивими причинами виманюють від них дані по карті (номер, термін дії, код CVV2, паролі із СМС повідомлень). Також шахраї  клієнтам  в телефонному режимі розказують, як потрібно в терміналі, через онлайн-сервіси або у банкоматі проводити операцію по переказу коштів на карту шахрая і клієнт йде і самостійно під  диктовку шахрая переводить свої кошти. У таких випадках вбачається вина самого клієнта, банк за такі операції відповідальності не несе” – розповів головний експерт Департаменту безпеки однієї з провідних фінансових установ Роман Бордей.

Тож, якщо за результатами розслідування не виявлена провина і причетність до шахрайства самого клієнта, йому банк компенсує втрачені кошти і далі відшкодує їх за рахунок залучених до відповідальності шахраїв.  Ми плануємо найближчим часом запустити унікальну функцію для свого онлайн-сервісу. Вона полягатиме в тому, що якщо клієнт включить в налаштуваннях функцію “Перевіряти вхідні дзвінки в базі шахраїв”, то всі вхідні дзвінки банк перевірятиме в базі шахрайських номерів телефонів (яка формується зі звернень клієнтів) і повідомлятиме клієнта про підозрілий дзвінок.

І обов’язково до кіберполіції!

Неважливо, на яку суму вас ошукали – звертатися до кіберполіції слід негайно. Будь-яка інформація є дуже цінною, і допоможе поліції упіймати шахраїв.  Старший інспектор відділу протидії кіберзлочинам у Закарпатській області Карпатського Управління Департаменту кіберполіції Національної поліції України Михайло Танчинець охоче розповів Прозаходу, як найчастіше діють “віртуальні” шахраї на Закарпатті. “Для початку визначимо, що таке кіберзлочин, зараз в нашому законодавстві немає такого визначення. Але ми ж розуміємо, що це злочини, що здійснюються у віртуальному просторі, або за допомогою інтернету.

Якщо злочинець вкрав у вас ноутбук, це буде не кіберзлочином, а класичною крадіжкою. А якщо за допомогою цього ноутбука було скоєно злочин, це підпадає під поняття кіберзлочинів. З усіх злочинів, скоєних в мережі інтернет, найбільше шахрайств. Найпоширеніші – це обман покупців на сайтах безкоштовних оголошень. Торговці створюють облікові записи і продають неіснуючі товари, просять передоплату, а потім зникають.

Також, популярні фейкові сайти, які дуже схожі на розкручені інтернет-ресурси. Вони розраховані на неуважних покупців, які не помітили, що роблять замовлення на підробному сайті, який від оригінального відрізняє тільки одна буква в назві доменного імені. Крім того, велику кількість шахрайств ми фіксуємо на авто-розіграшах. Людина отримує SMS з повідомленням, що стала володарем дорогого автомобіля. Але за умовами повинна сплатити відсотки податку або “збір на АТО” – їх просять перевести на конкретний рахунок. Ось ці гроші і стають здобиччю шахраїв.

Також часто різними способами (наприклад, імітуючи дзвінок з банку) виманюють дані у власників карток по телефону. Причому, роблять це дуже стрімко. Як тільки потерпілий назвав свій CVV-код, вони вже стоять біля банкоматів і відразу ж знімають гроші. Таких злочинів в Україні ми фіксуємо найбільше. Від таких видів злочину збиток завдається конкретній людині. І зазвичай це не великі суми, а тільки ті, що є на картці. Інший напрямок – це злочини в банківській сфері. Коли за допомогою зараження комп’ютерів, підключених до комерційного банківського обслуговування, кіберзлочинці отримують можливість доступу до банківських рахунків клієнтів, з яких спроможні списувати кошти і виводити їх на свої підставні рахунки. Кількість таких злочинів не дуже велика, але збитки набагато більші. Адже навіть у середнього підприємства може бути на рахунку велика сума. Поширений у нас і “скімінг” – це пристрій-зчитувач даних з банківської карти, які встановлюється на банкомати. З метою профілактики на нашому сайті працює платформа STOP FRAYD, що дозволяє громадянам перевіряти – чи не є той чи інший ресурс шахрайським. Для цього достатньо ввести в пошук адресу сайту, номер телефону або банківської карти. Також у нас діє форма зворотного зв’язку, куди може звернутися кожен”.

Розслідування злочину проводиться в тому регіоні, де відбулося зняття готівки. Як правило, більше половини закарпатців потерпають від зловмисників, що працюють в інших областях. Саме туди наші правоохоронці скеровують справи. З тих злочинів, що відбувалися на території нашої області упродовж 8 місяців – більше половини розкрито, а шахраїв затримано.

Головна мета створеної наприкінці минулого року кіберполіції – забезпечити захист кожного громадянина України в мережі Інтернет та сформувати безпечний кіберпростір на теренах нашої держави. Саме тому працівники кіберполіції звертаються до громадян і переконливо просять у кожному випадку шахрайства не зволікати, а йти і писати відповідні заяви до правоохоронців. Тільки спільними зусиллями вдасться припинити активність шахраїв, які чи не щодня вигадують нові схеми.

Алгоритм дії для ошуканих людей

Для початку людина має зателефонувати в банк для блокування коштів, які були переведені на рахунок зловмисника. Потім зберегти всі докази: чеки, номери телефону,   карток, зробити скріншоти переписок, всю можливу інформацію. Будь яка інформація навіть незначна, на думку потерпілого, може бути критичною для зловмисника. Після зберігання інформації потрібно звернутися в поліцію направившись до відділення поліції і написати заяву. “Після прийняття заяви потерпілого і починаються оперативні дії: перевірка власника картки, якщо гроші були зняті в іншій області то заява направляться для опрацювання в іншу область, якщо гроші були зняті в нашому регіоні, то ми починаємо діяти, а саме: справа реєструється в ЄРДР” – розповів пан Михайло.

Перевірити інформацію щодо злочинців (номер банківської карти, номери телефонів, за URL-адресою ресурсу):https://www.cybercrime.gov.ua/pereviriti-informatsiyu

Єдиний колцентр з контактами https://www.cybercrime.gov.ua/contacts

Прозахід  закликає усіх читачів бути уважними при здійсненні замовлень в Інтернеті, перевіряйте контактну інформацію, не надсилайте великих завдатків, нікому не повідомляйте банківську інформацію. Будьте обережними!

Джерело

Попередня статтяНові проблеми з Windows 10 Anniversary Update
Наступна статтяУ Чернігові пройшли випробування нового шолома для українських ВДВ

1 коментар

Залишити коментар до Діана Скасувати відповідь

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут