Бойові дрони в небі Донбасу

0

У сучасній війні дедалі більше місце займають безпілотні літальні апарати. Не обійшлася без них і війна на Донбасі. Цікаво, що, крім розвідувальних машин, тут застосовують й ударні апарати.

Перші повідомлення про спроби застосування бойовиками безпілотників як носіїв зброї з’явилися ще влітку 2014 року під час прикордонних боїв. 4 липня десантники 79-ї окремої аеромобільної бригади повідомляли про спроби скидання осколкових гранат Ф-1 із ворожих безпілотників у районі прикордонного пункту Дякове.

Потім була зима – весна 2016 року, коли, за повідомленнями українських ЗМІ, бойовики здійснили кілька нальотів на склади боєприпасів ЗСУ в Запорізькій області. Влітку були повідомлення про скидання в районі Авдіївки протипіхотних мін ПОМ-2 «Набряк».

Для атак бойовики використовували малорозмірні малошумні (з електродвигуном) літальні апарати, з яких скидали запальні міні-«бомби». Судячи з численних фотографій, це маленькі дешеві китайські квадрокоптери, що можуть нести обмежене корисне навантаження. Щоб нівелювати це, бойовики використовували їх масово – у деяких випадках до десятка апаратів і вночі. Причому цілями для нічної атаки здебільшого вибирали непідготовлені до подібного сценарію об’єкти в найближчому тилу (до 20 км) угруповання сил АТО – насамперед це склади боєприпасів. Із великою часткою ймовірності скидалися невеликі заряди з начинкою з фосфору або його аналогів.

Загалом, якщо зважати на офіційні повідомлення Міністерства оборони, то перші досліди застосування дронів як носіїв зброї з боку бойовиків варто визнати успішними. Збитих у ході таких атак апаратів наші військові не демонстрували – може, з природної скромності, але, швидше за все, їх просто не було. І в цьому полягає доволі серйозна проблема нинішніх Збройних сил – можливостей для виявлення і найголовніше знищення ворожих БПЛА у нас немає.

З одного боку, для знищення легкого дрона цілком достатньо стрілецького вогню, проте, як показала війна, для цього потрібна колосальна витрата боєприпасів, водночас власне влучення в апарат не гарантувало його збиття – у відомих автору випадках втрат ворожих БПЛА фатальні пошкодження завдавались при влученні куль у двигун або акумулятор.

Виходом можуть бути гарматні зенітні установки на зразок ЗСУ-23-4 «Шилка», які можуть створювати доволі високу щільність вогню, але тут на повний зріст постає питання виявлення. Змушені говорити про те, що наразі адекватного вирішення проблеми немає.

І зрештою не можна оминути увагою ударні дрони, які надходять на озброєння української армії. Йдеться насамперед про малий безпілотний літальний апарат Warmate, розробки і виробництва польської приватної компанії WB Electronics S.A. Згідно з офіційними даними, що з’явилися у відкритому доступі 27 квітня 2016 року під час показу Президенту України Петру Порошенку нового озброєння і техніки для Збройних сил України в селищі Дівички Київської області засвітився такий апарат. Його складання налагоджене на потужностях ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» (ПАТ «ЧеЗаРа»). Цей дрон-камікадзе вагою усього 4 кг може нести або кумулятивну, або осколкову бойову частину на відстань до 10 км. Наведення – командне, оператором із пульта управління.

Джерело

Попередня статтяГоловні технологічні помилки 2016 року
Наступна статтяЕксперт дорікнув “Укроборонпрому” проблемою із патронами

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут