Ще один козир для України

0
Суд ЄС визнав, що Росiя вiдправляє зброю бойовикам на Донбас.

Росiйське керiвництво постачає важке озброєння сепаратистам на сходi України — таке рiшення ухвалив Суд Європейського Союзу в Люксембурзi. Як зазначено у висновку суддiв, сепаратисти використовують це озброєння, зокрема, для збиття лiтакiв, пише газета Експрес.

Цiкаво, що факт постачання Росiєю зброї на Донбас визнано не з iнiцiативи України. Позов до Люксембурзького суду подавав… росiйський виробник ракетно-зенiтних комплексiв “Алмаз-Антей”. Пiдприємство насправдi намагалось оскаржити в апеляцiйному порядку санкцiї, запровадженi проти нього ЄС, а саме — замороження активiв. Однак суд визнав санкцiйнi заходи правомiрними. Понад те, констатував неприємний для росiйської сторони факт: росiйський концерн “Алмаз-Антей” причетний до дестабiлiзацiї ситуацiї в Українi.

Загалом висновок вищої судової iнстанцiї ЄС звучить так: “Виробляючи зброю та вiйськову технiку для росiйської держави, яка своєю чергою забезпечувала ними сепаратистiв Схiдної України, “Алмаз-Антей” матерiально пiдтримував дiї, що послаблюють або ставлять пiд загрозу територiальну цiлiснiсть, суверенiтет i незалежнiсть України”.

Наскiльки важливе це судове рiшення для України? З’ясовуємо це в розмовi з доктором юридичних наук, екс-представником України в Радi ООН iз прав людини Володимиром Василенком та керiвником Адвокацiйного центру Української Гельсiнської спiлки з прав людини Борисом Захаровим.

— Чи можна вважати висновок суддiв Люксембурзького суду певним козирем для України в мiжнародно-правовому протистояннi з агресором?

Б. Захаров: — Велика перемога в тому, що рiшення ухвалено не лише на користь Ради ЄС, яка запровадила санкцiї проти концерну “Алмаз-Антей”, а й на користь України. Висновок Суду ЄС є прецедентним. Iншi суди, причому будь-якi, згодом можуть посилатись на цей висновок, розглядаючи справи, що стосуються агресiї Росiї проти України. Додам, що Люксембурзький суд ухвалював рiшення на пiдставi загальновiдомої iнформацiї з вiдкритих джерел, у яких не надто широке коло доказiв для того, щоб посилатися на них у якихось iнших справах.

Плюс ще й у тому, що, зафiксувавши воєнне втручання Росiї в Україну, Люксембурзький суд доводить мiжнародний характер збройного конфлiкту.

В. Василенко: — Так, це дуже важливе рiшення для нас. Бо якщо ранiше факт збройної агресiї Росiї був констатований лише в резолюцiях мiжнародних органiзацiй, то тепер його визнано на судовому рiвнi. Це юридично оформлене рiшення може знадобитися нам, коли ми домагатимемося компенсацiї шкоди, якої наша держава зазнала внаслiдок збройної агресiї Росiї. За пiдрахунками Вiйськової прокуратури України, iдеться про понад трильйон гривень збиткiв. I це ще не враховуючи територiальних втрат!

— Чи реально домогтися вiд Росiї компенсацiї завданої шкоди?

В. Василенко: — Сподiватися на швидку реалiзацiю вiдповiдальностi Росiї не доводиться. Адже Москва в принципi заперечує свою участь у збройнiй агресiї. Але Україна повинна мати свою правову позицiю. Слiд оформити й висунути консолiдовану претензiю Росiї. Як елемент доказової бази росiйської збройної агресiї може бути i рiшення цього Люксембурзького суду.

Для прикладу, Мiжнародний суд ООН може розглядати спiр щодо збройної агресiї Росiї лише в тому разi, коли обидвi сторони згоднi на розгляд такого спору в судi. Росiя на це нiколи не згодиться. Київ, до речi, вже пропонував Москвi передати на розгляд Мiжнародного суду ООН питання юридичної квалiфiкацiї тих дiй, якi вона чинить супроти України. Росiйська сторона вiдмовила.

Наступний крок, який маємо зробити, — висунути консолiдовану претензiю Росiї. Це така процедура, коли претензiю державi висувають не через суд, а безпосередньо. Зрозумiло, що Росiя вiдмовиться виконувати таку офiцiйну вимогу. Але принаймнi буде чiтко сформульована правова позицiя України i буде поiнформовано мiжнародне спiвтовариство про агресiю Росiї не просто з посиланням на якiсь публiкацiї у пресi, а з посиланням на конкретнi документи й докази.

— Якi шанси, що Україна здобуде перемогу в iнших судових справах щодо Росiї, якi стосуються її агресiї проти України?

Б. Захаров: — Україна вже подала чотири мiждержавнi скарги до Європейського Суду з прав людини, позов до Стокгольмського арбiтражу щодо майна на територiї Криму, “Чорноморнафтогазу” i так далi. Думаю, це все тривала iсторiя. На жаль, нинi не такi сильнi правовi мiжнароднi механiзми, щоб Росiя, яка вважає себе одним iз ключових гравцiв на мiжнароднiй аренi, виконувала рiшення мiжнародних судiв не на її користь. На жаль, така ситуацiя у свiтi.

Звiсно, рiшення Люксембурзького суду не змусить Росiю припинити агресiю. Агресiя триває, є окупований Крим, є територiї Донецької та Луганської областей, пiдконтрольнi Росiї, а не Українi. I наше завдання — довести, що Росiя має там цiлковитий вплив, що сепаратисти є марiонетками в руках росiйського режиму. Тому що це на 100% у мiжнародних судах не доведено, i конфлiкт на Донбасi розглядають як частково мiжнародний, частково внутрiшнiй.

На мою думку, навiть якщо Росiя програє справи, якi стосуються агресiї проти України в мiжнародних судах, вона не виконуватиме їх доти, доки “живий” цей режим. Але й тут є певний плюс для нас. Бо якщо будуть рiшення, а вона їх не виконуватиме, то в будь-якому разi це пiдстава для ще жорсткiших санкцiй. Це тривала гра на витримку кремлiвського режиму. Думаю, внаслiдок певних полiтичних i воєнних процесiв ситуацiя може вирiшитися навiть швидше, нiж через мiжнароднi суди.

В. Василенко: — Ми живемо в час, коли дуже швидко вiдбуваються змiни. Серйознi докази збройної агресiї сприятимуть збереженню санкцiй проти РФ, ширшому iнформуванню мiжнародної спiльноти про дiї Росiї. Як наслiдок, збiльшиться кiлькiсть полiтичних i державних дiячiв, якi не вважатимуть подiї на Донбасi внутрiшнiм конфлiктом, а класифiкуватимуть їх як збройну агресiю Росiї проти України. Це, вiдповiдно, послаблюватиме позицiї Москви, збiльшуватиме шанси на те, що вона змiнить свою поведiнку щодо України.

Експрес онлайн

‡агрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут