Це щось на кшталт дзеркала Френеля. Щоправда, не суцільного, а з окремих пластин. Його діаметр п’ять метрів, а ефективна площа — в чотири рази більша. Як працює це технічне диво? Дуже просто: дзеркало вловлює сонячні промені й концентрує на термодинамічному генераторі, який і виробляє електрострум.
“Наразі відомі моделі сонячних електростанцій дуже дорогі, — каже Микола Христенко, один із членів комади винахідників. — Тож не кожному по кишені. Нам же захотілося сконструювати таку станцію, яку кожен міг би зробити самотужки. Де брали матеріали? У будівельних супермаркетах. Потужність нашого побутового концентратора невелика — лише 1 кіловат на годину. Але цього цілком вистачає, щоб на сонячній енергії працював холодильник, телевізор і персональний комп’ютер”.
Cвою технічну новинку Микола називає інновацією, створеною енергохакерами. Він не приховує жодних секретів. Навпаки, охоче розповідає про конструктивні особливості й постійно повторює: якщо змогли ми, то зможуть й інші.
“А що найскладніше у вашій моделі?” — цікавлюсь. “Найскладніше?.. — співрозмовник задумується. — Ні, не концентратор, а теплогенератор. Для перетворення теплової енергії сонця в механічну ми використовуємо термодинамічний цикл Ренкіна. У трубах замкнутої системи циркулює рідина, схожа на холодоген у кондиціонерах. Під дією сонячного проміння вона нагрівається, випаровується і крутить турбіну, на кшталт парової, а та — електрогенератор. Опісля пара потраплє в конденсатор і знову перетворюється на рідину. Ми, як ви зрозуміли, не використовуємо фотоелектричних модулів свідомо. Це значно спрощує і здешевлює модель”.
Сонячну електростанцію оснащено системою орієнтації. Тобто протягом дня вона рухається за небесним світилом в автоматичному режимі. Для цього умільці поставили два прості електронні датчики світла, а радіальне дзеркало прикріпили до металевої стійки.
“Наша група енергохакерів переконана, — додає Микола, — що альтернативних варіантів сонячних електростанцій набагато більше. Просто наразі ні газові, ні нафтові, ні енергетичні магнати не зацікавлені в популяризації. Навіщо їм рубати гілку, на якій сидять? Відтак цікаві технічні новинки нерідко ховають під сукно. Хто? Ті, від кого залежить майбутнє винаходу. Ми вирішили кинути виклик старій системі: розроблятимемо прості моделі побутових електростанцій і креслення та розрахунки викладатимемо в інеті. Тож кожний газда зможе обрати собі найкращий варіант. Сподіваємось, що наш концентратор започаткує новий рух серед небайдужих людей — рух до альтернативних і доступних джерел енергії. Досить, годувати монополістів. Незалежність будь-якої країни починається з енергонезалежності споживача. На перший погляд, це дуже складне завдання. І водночас — просте. В українських селах і містах уже почали з’являтися вітрові та сонячні електростанції. Отже, крига скресла”.
