Які податки повинні платити українці: за що доведеться віддати більше грошей

Кожен третій українець отримує зарплату «в конверті», заявив кілька тижнів тому міністр соцполітики Андрій Рева. З тіньових доходів не стягуються податки. В результаті держава втрачає мільярди гривень, а українці – право на високу пенсію і соціальний захист.

Про це пише Сегодня.

Податкове навантаження на зарплату – 41,5%. Наприклад, щоб заплатити працівникові «чистими» 10 тисяч гривень, роботодавцю потрібно закласти в фонд оплати праці більше 14 тисяч гривень. 2,2 тисячі гривень – єдиний соціальний внесок. Цей «податок» розподіляється між трьома фондами. Із зарплати в 10 тисяч гривень майже 140 гривень йде до Фонду страхування на випадок безробіття (якщо звільнитися за згодою сторін, з цього фонду можна ще три місяці отримувати зарплату), 244 гривні потрібно заплатити до фонду страхування на випадок втрати працездатності і 1815 гривень – в Пенсійний фонд.

2 тисячі гривень – податок на доходи фізосіб. 1200 гривень від цієї суми йде в бюджет міста, за ці кошти ремонтуються лікарні і школи, дороги, реалізуються міські програми по благоустрою міста тощо Ще 800 гривень – йде в загальний державний бюджет, і після перерозподіляються на всі потреби (медицина, соціальна політика, інфраструктура і т.д.).

Ще 150 гривень – військовий збір. Цей «податок» з самого початку вводився як тимчасовий після початку військових дій на Донбасі. Кошти йдуть на фінансування армії.

Які податки платимо з зарплати:
Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 22%
Податок на доходи фізосіб (ПДФО) – 20%
Військовий збір – 1,5%

Українці також платять податок на додану вартість (ПДВ) і акцизи на тютюнові вироби, алкоголь, нафтопродукти. ПДВ в розмірі 20% і акцизи закладені у вартість товарів. Наприклад, купуючи бензину на 100 гривень, приблизно 44 гривні у вартості – акцизні збори і податки. А купуючи в супермаркеті ковбасу на 100 гривень, 20 гривень від цієї суми – податок на додану вартість. Ці податки експерти називають «непрямими», тобто їх розмір вже закладений у вартість товарів і послуг.

Акцизи та податок на додану вартість займають левову частку в дохідній частині бюджету. При чому, якщо офіційно безробітний українець, який декларує нульовий дохід, може не платити ЄСВ, ПДФО, однак ПДВ доводиться платити всім – цей податок закладений в тарифах на комунальні послуги, в цінах на продукти, товари і т.д.

В рамках пенсійної реформи уряд в жовтні пропонує скасувати часткову виплату пенсій для працюючих пенсіонерів. На даний момент працюють українці мають право отримувати тільки 85% від своєї пенсії, решта – залишається в бюджеті Пенсійного фонду. Згідно 47 ст. закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», після справляння 15% працюючого українця залишається пенсія менше 1870 гривень (150% від прожиткового мінімуму для непрацездатних), виплачувати будуть повну пенсію. При цьому експерти відзначають: утримування 15% від пенсії це не оподаткування, а неповна виплата.

На даний момент в Україні приблизно 650 тисяч працюючих пенсіонерів. Якщо часткову виплату скасують, то вже в жовтні вони отримають пенсії на 17% вище. Наприклад, якщо на даний момент працюючий українець отримують пенсію в 2000 гривень, з першого жовтня її підвищать до 2352 гривень.

У той же час податок на нерухомість, який прив’язаний до розміру мінімальної зарплати, в наступному році збільшиться в два рази. Так, податок сплачується за минулий рік і вважається з урахуванням заробітної плати за станом на перше січня. Податок повинні стягувати на квартири площею не менше 60 квадратів і на будинки площею від 120 квадратних метрів. Якщо у власності і будинок і квартира – податок стягується при загальній площі не менше 180 квадратів. При цьому платити потрібно за кожен «зайвий» квадрат понад цю норму. Місцева влада може збільшувати норму, наприклад, стягувати податок з квартир площею не від 60, а від 80 квадратів.

Наприклад, якщо є квартира площею 70 квадратів, то при «нормі» в 60 квадратів потрібно буде заплатити тільки за 10 метрів, а при «нормі» в 80 квадратів – платити не доведеться. Кожен “зайвий” квадратний метр коштує не більше 1,5% від мінімальної зарплати за станом на перше січня минулого року. 2016 рік почався з мінімалкою 1378 гривень. Таким чином, в цьому році за кожен квадрат площі сверхнорми потрібно платити від 0 до 20,67 гривні. Наприклад, киянин з квартирою в 100 квадратних метрів повинен заплатити за 40 квадратів 551,2 гривні (при урахуванням податкової ставки в 1%).

Загрузка...

Не пропустіть:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Код зоны: