На борту Міжнародної космічної станції (МКС) зараз проходить цікавий експеримент, спрямований на вивчення того, що відбувається всередині нейтронних зірок. Детектор космічних джерел випромінювання NICER відстежує рентгенівське випромінювання, що випускається цими та багатьма іншими об’єктами в космосі. За результатом перших 22 місяців його роботи NASA склало дивовижну рентген-карту зоряного неба.
МКС облітає навколо Землі приблизно за 93 хвилини. NICER працює тільки в “нічний час”, коли орбітальна станція закрита від Сонця Землею. Це відбувається близько восьми разів на добу. В результаті цього руху карта випромінювання виглядає як скупчення різноманітних дуг і спіралей, які сходяться на яскравих плямах – найважливіших джерелах, за якими регулярно стежить місія.
“Ми поступово створюємо рентгенівське зображення всього неба, і, можливо, нічні дослідження NICER відкриють раніше невідомі джерела випромінювання”, – говорить Кіт Джендрі, головний дослідник місії в Центрі космічних польотів імені Годдарда NASA. За його словами, на зображенні можна побачити Петлю Лебедя – залишок наднової віком 5-8 тисяч років і діаметром близько 90 світлових років.
Нейтронні зірки – це надзвичайно щільні залишки наднових. При діаметрі близько 10-20 кілометрів вони важать більше, ніж Сонце. Можна сказати, що щіпка матеріалу нейтронної зірки важить сотні мільйонів тонн.
Дані, зібрані NICER, будуть використані для визначення дійсного розміру цих нейтронних зірок з похибкою не більше 5%. Це допоможе вченим зрозуміти, яку форму матерія може приймати всередині них.
Крім того, пульсари (швидко обертаючі нейтронні зірки) цікаві з точки зору перспективної технології навігації, що відстежує стан і швидкість космічного апарату за випромінюванням пульсара. Потенційно така “галактична система GPS” повинна дозволити кораблям швидко переміщатися по всій Сонячній системі і за її межами.
