Вчені відтворили вигляд стародавніх видів за допомогою решток, знайдених на півночі Малі.
Гігантські соми й морські змії колись жили в частині планети Земля, яка сьогодні відома під назвою пустеля Сахара. Про це йдеться в новому дослідженні, яке містить перші реконструкції вимерлих морських видів древнього Транссахарського моря.
В частині Африки, де зараз лише пісок, колись була водойма глибиною 50 метрів. Вона покривала три тисячі квадратних кілометрів суходолу. Тепер там розташована найбільша у світі пустеля, — пише The Guardian. Морський осад, який лишився до наших часів, заповнений скам’янілими рештками, які допомогли вченим відтворити вигляд місцевості, наповненої життям.
Приблизно 50-100 мільйонів років тому північна частина Малі «мала вигляд сучасного Пуерто-Ріко», – стверджує палеонтолог Маурін О’Лірі, яка очолила дослідження. Сонце світило на одні з перших видів мангрових дерев, а молюски заселяли морське дно. Дослідження також формально дало назви геологічним одиницям, буквально вперше помістивши регіон на геологічну мапу. В ньому описано, як море в Сахарі існувало впродовж 50 мільйонів років свого існування. За словами, О’Лірі, в ньому жило 1,6 мільйона сомів, 12,3 мільйона морських змій і 1,2 мільйона пікнодонтів (стародавній вид хребетних риб). Оцінивши рештки цих істот, вчені дійшли висновку, що в період пізнього Крейдового періоду і на початку Палеогену сахарські істоти відзначалися гігантизмом.
Еволюційні біологи вже давно обговорюють феномен так званого острівного гігантизму, коли види з велетенськими тілами живуть на маленьких островах. Це можна пояснити досить великими запасами ресурсів або ж відсутністю хижаків.
«Ми допустили, що вірогідно острівний гігантизм міг перейти на острови з води. Якщо існує море з течією, яка заходить на континент і виходять з нього, можливо воно залишає позаду «кишені» води, в яких виникають нові змінні, здатні впливати на розмір тіла». – сказала О’Лірі.
