Поведінка тварин тісно пов’язане з позицією в ієрархії зграї.
Бродячі собаки, які очолюють зграю або, навпаки, що знаходяться на нижніх сходинках ієрархії, проявляють менше агресії, ніж знаходяться посередині. До такого висновку прийшла група дослідників з Ексетерського університету в Великобританії і ряду інших європейських наукових організацій.
Фахівці протягом більш ніж півроку спостерігали за 27 собаками, протягом усього цього часу входили в одну і ту ж зграю. Фахівців цікавило, як часто собаки проявляють агресію – ініціюють бійку, кусаються, гавкають або приймають загрозливу позу.
При цьому за іншими ознаками вчені прагнули зрозуміти, яке місце особина займає в ієрархії – наприклад, якщо собака скиглить, підтискає хвіст або опускає голову, це розцінювалося як прояв підпорядкування. Коли ж хвіст був високо піднятий, автори наукової роботи розцінювали це як демонстрацію лідерства і домінування. Це дозволило з’ясувати як місце кожної собаки в зграї, так і взаємини між кожними двома конкретними особами, повідомляється в журналі Proceedings of the Royal Society B.
Найчастіше собаки-самці проявляли агресію в присутності самок або в ситуації, коли особи конкурували між собою за їжу. При цьому старші самці, найчастіше займали домінуючу позицію, значно рідше демонстрували відкриту агресію, ніж особини нижчого рангу, хоча і демонстрували домінування більш нейтральними способами. Собаки, які стоять внизу ієрархії, також не вдавалися до агресії.
На думку фахівців, особини, що знаходяться в середині соціальної ієрархії, особливо важливо постійно закріплювати свій статус, оскільки всередині цього прошарку відсутнє чітке ранжування.
З іншого боку, домінантні особини і ті собаки, яким не вдалося зайняти в зграї значуще місце, в меншій мірі відчувають, що «недостатня» агресивність може якимось чином позначитися на їх поточної позиції.
