Уряд змінює законодавство про працю. Чого чекати працівникам

0

В Україні хочуть кардинально змінити трудове законодавство. Уряд розробив новий Трудовий кодекс на заміну чинному КЗпП, а міністр економрозвитку Тимофій Милованов додатково пропонує закон “Про працю”.

За словами чиновників, такі зміни допоможуть зняти навантаження з роботодавців та відтак пожвавити економіку і побороти безробіття. Однак зробити це хочуть за рахунок урізання прав найманих працівників, вважають експерти та профспілки.

Ризики нового Трудового кодексу

Документ, розроблений Кабміном, має замінити Кодекс законів про працю, прийнятий за радянських часів.

Чинний Кодекс законів про працю старший за мене — він з 1971 року. Так, практично щороку у нього вносились зміни, тому вже суттєво відрізняєть­ся від „першоджерела“. Але мало вне­сти зміни до окремих статей. Новий па­кет законів треба формувати, виходячи з нових принципів трудових відносин. А цього у законопроєкті я не побачи­ла, — каже фахівець з добору кадрів Катерина Соріна, яку цитує wz.lviv.ua.

У свою чергу юрист Центру соціальних і трудових досліджень Віталій Дудін у коментарі Обозревателю зазначає, що в урядовому законопроекті найбільші побоювання викликають підстави для звільнення працівників, а саме – їх відсутність.

Стаття 35 дозволяє припинити трудові відносини коли завгодно, коли цього забажає роботодавець. Треба тільки сплатити компенсацію працівникові, яка не повинна бути менше, ніж місячний заробіток, якщо відносини припиняються буквально того же дня. Також викликає великі зауваження введення нефіксованого робочого часу, коли працівника не повинні забезпечувати роботою постійно, а він буде лише час від часу залучатися до роботи. Якщо протягом місяця йому не зателефонують, не викличуть, то він отримає оплату в еквіваленті 8 робочих годин, – розповів експерт.

Дудін зазначив, що підстави для залучення до надурочних робіт будуть визначатися законодавством, а встановлюватися в договірному порядку: “Що вирішать роботодавець і працівник, те і буде підставою для понаднормових. Це звичайно створює ризики для здоров’я співробітників, знищить стимули до оптимізації виробництва і його механізації”.

Дуже багато питань передаються на договірний рівень. Це стосується тривалості перерв протягом робочого дня. Також там не передбачені як такі два вихідних дня. Щотижневий відпочинок складе 24 години, а не 48, – додав він.

Також експерт зазначив, що за час доопрацювання нового Трудового кодексу в нього були внесені певні зміни.

Зокрема, було заборонено звільнення вагітних жінок, хоча там немає захисту від звільнення жінок, які мають дітей віком до 3 років. Також не дають гарантії від звільнення чоловікам, які виховують малолітніх дітей, хіба що вони будуть перебувати у відпустці. Водночас, виключено статтю 74 проекту, яка передбачала виплату зарплати, якщо роботодавець збанкрутував. Передбачалося, що державна гарантійна установа зможе виплатити відповідний борг працівникам. Цієї європейської норми немає в остаточній редакції, – констатував Віталій Дудін.

Також він зазначив, що штрафи для роботодавців за порушення трудового законодавства зменшуються, що дестимулює легально наймати людей і виконувати всі передбачені законом норми і гарантії.

Чим Трудовий кодекс відрізняється від закону “Про працю”

На додачу до проектів нового Трудового кодексу, внесених нардепами, Міністерство економрозвитку на чолі з Тимофієм Миловановим розробило законопроект “Про працю”. Ця ініціатива є більш суворою по відношенню до працівників. Окрім того, групою парламентарів на чолі з Галиною Третьяковою напрацьовано законопроект №2681, який позбавить профспілки найважливіших гарантій.

У Міжнародній конфедерації профспілок (ITUC) кажуть, що проєкт закону про працю позба­вить працівників правового захисту і фактично ліквідовує профспілки. При цьому працедавцям стане легше звіль­нити працівника або укладати договори з нефіксованим робочим часом тощо.

Уряд України стоїть на боці олігархів та багатонаціональних корпорацій і висту­пає проти працівників, громадськості та профспілок. Ми засуджуємо український уряд за нероз­судливі порушення своїх міжнародних зобов’язань, через які країна ризикує втратити важливу підтримку в Європі та світовій спільноті, – заявила генеральний секретар МКП Шаран Барроу.

За словами Віталія Дудіна, новий законопроєкт дозволяє звільняти кого завгодно і за що завгодно.

Урядовий законопроєкт значно розширює можливості укладати стро­кові договори замість безстрокового працевлаштування. Крім того, дозво­ляє укладати договори з нефіксованим робочим часом. Це означає, що ви має­те трудовий договір, але роботи для вас немає, тому ви не працюєте. І так мож­на місяць чекати, коли для вас нарешті з’явиться робота. У підсумку вийде, що за місяць ви працювали лише вісім го­дин. За них вам і заплатять. Таких пра­цівників може бути не більше 10% від штату, але ця норма може вдарити по значній кількості людей. Як і раніше, у законі передбаче­но 40-годинний робочий тиждень, але значно розширена можливість надуроч­ної роботи. Тобто фактично з надуроч­ними ваш робочий тиждень може бути і 50, і 60 годин. Крім того, немає визначе­ної максимальної тривалості робочого часу для сумісників. Скажімо, водій тро­лейбуса „Київелектротрансу“ відпрацю­вав восьмигодинний робочий день за основним місцем роботи, здав зміну і пішов на іншу роботу за сумісництвом. Закон це дозволяє, але яка якість цієї роботи? Зрештою, це може бути небез­печно. Крім того, у законопроєкті немає норми, яка гарантує два вихідні дні на тиждень, – каже він.

Зникли з законопроєкту і деякі соці­альні гарантії працівників. Зокрема про додаткову відпустку для тих, хто задія­ний на важких чи шкідливих роботах. Це може бути передбачено у колективному договорі, але закон цього уже не гаран­туватиме. Так само і з додатковою від­пусткою на 10 днів матерям, які мають малих дітей. До речі, урядовий законо­проєкт не захищає права матерів. На­приклад, жінку, що виховує дитину до трьох років, не можна звільнити, лише якщо вона перебуває у відпустці із до­гляду за дитиною. Якщо ж уже вийшла на роботу, її можна буде звільнити у будь-який момент.

В уряді кажуть, що законопроєкт лі­бералізує трудові відносини, а відтак рівень нелегальної зайнятості змен­шиться. Але як може зменшитись рі­вень нелегального працевлаштування, якщо штрафи за виявленого нелегаль­ного працівника знизили з 30 до 10 мі­німальних зарплат? А ФОП взагалі може відбутись попередженням, — каже Віта­лій Дудін. — Як на мене, цей законопро­єкт сприятиме тому, що рівень експлу­атації робочої сили зросте у рази. Тим більше, права профспілок у цьому доку­менті не врегульовані взагалі. Можливо, вони будуть зафіксовані у законопроєк­ті „Про профспілки“, який також мають прийняти, – каже юрист.

За словами Катерини Соріної, справді важливо, що у нових законодавчих ініціативах намагаються врегулювати питан­ня з оформленням фрілансерів, чи до­зволяють офіційно працевлаштовувати домашніх робітниць.

Нещодавно при­рівняли електронні трудові договори до паперових. Це також плюс. Але цьо­го мало, аби осучаснити трудове зако­нодавство. Зараз чимало підприємств стикаються з дефіцитом робочої сили, особливо кваліфікованих кадрів, через трудову міграцію. І маємо усвідомити, що люди виїжджають не лише через рі­вень зарплат, — часто різниця не така уже й велика, аби людина зривалася з місця і їхала за кордон. Річ також у соці­альних гарантіях, у мотивуванні, став­ленні до працівника. Тому саме права працівника, а не роботодавця, мають бути в центрі нового трудового зако­нодавства. Влада має усвідомити, що кваліфіковані кадри — це цінність, а не просто ресурс, – каже експертка.

15 січня о 13:00 у Києві біля комітетів Верховної Ради на вулиці Банковій профспілки планують акцію протесту через дані законодавчі ініціативи.

‡агрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут