10 забутих технологічних брендів

0

Стартапи часто виростають у великі компанії. Але буває і зворотне – славні компанії втрачають позиції, колись гучні імена йдуть у небуття. У чому причина? В нашій галереї – десять історій зі світу технологій.


Kodak

10 забутих технологічних брендів

Ще в 1996 році Kodak займала четверте місце серед найбільш цінних світових брендів, поступаючись тільки Disney, Coca-Cola і McDonalds.
Kodak була піонером у своїй галузі. У 1888 році був випущений однойменний фотоапарат, який заряджався плівкою на 100 кадрів і був прикладом технологічної досконалості свого часу. У 1900 році був випущений один з найвідоміших продуктів Kodak – фотоапарат Kodak Brownie, ця модель з невеликими змінами випускалася протягом наступних 70 років.

Джордж Істмен, винахідник і один із засновників компанії, створив не тільки фотокамеру, з якою міг працювати кожен, але і придумав легендарний слоган: «Ви натискаєте на кнопку – ми робимо все інше». Ці слова стали девізом для американських компаній в XX столітті. Головним споживчим властивістю на всій його довжині став принцип: «Це має бути просто!»

Бренд Kodak став синонімом процвітання для всього світу. Але масштаби бізнесу і вибудувана логістика продажів фотоплівки і її подальшої обробки не дозволили керівництву вчасно усвідомити, що ринок почав різко змінюватися.

Передумови для банкрутства Kodak з’явилися в 1975 році, коли був створений перший цифровий фотоапарат. Парадокс у тому, що його винахідником став інженер Eastman Kodak. Компанія не змогла швидко перебудуватися і розгледіти потенціал новинки, а от споживачі відразу оцінили перевагу цифрової фотографії над аналоговою і стали переходити на нову техніку. Поки Eastman Kodak не поспішала освоювати нову нішу, її зайняли інші бренди.

У 2012 році корпорація була змушена подати позов про банкрутство, попросивши держава захистити її від кредиторів. Борги Kodak становили астрономічну суму – $ 6,8 млрд.

Newton MessagePad

10 забутих технологічних брендів

На фото – Apple Newton Messagepad 1993 року. Нічого не нагадує? Перед проектом Newton, який був запущений в кінці 1980-х, в компанії Apple ставили грандіозну мету: створити компактну систему, яку можна порівняти з настільним комп’ютером Macintosh. Передбачалося, що це буде пристрій розміром з аркуш паперу формату А4, оснащене жорстким диском, рідкокристалічним екраном з активною матрицею і інфрачервоним портом для передачі даних. Пристрій прагнули зробити максимально наближеним до природного введенню інформації, він повинен було вміти автоматично розпізнавати рукописний текст.

Перший варіант отримав назву Figaro. Але продукт виявився занадто дорогим – $ 6000. Тому було вирішено розробити на його базі три інших прототипу. Вибір серед них дозволив би зрозуміти, який продукт потрібен ринку. Експерти вибрали самий маленький за габаритами і дешевий.Модель під назвою Junior була запущена в серію в 1993 році, отримавши при виході на ринок назву Newton MessagePad.
Це пристрій став першим в новій категорії – «персональних цифрових помічників» (personal digital assistant, PDA). У Росії їх частіше називали кишеньковими ПК (КПК). Комп’ютер отримав відмінну рекламну підтримку, його прем’єра пройшла більш ніж успішно. Але наступні продажі виявилися не такими вражаючими. Після повернення Стіва Джобса в компанію в 1997 році проект був визнаний безперспективним, і через рік його закрили.

Через 12 років Apple випустила продукт, який за своїми габаритами дуже сильно нагадував середній прототип з лінійки Newton. Новинка отримала назву iPad і стала сенсацією.

Amstrad

10 забутих технологічних брендів

Назва цієї британської компанії, заснованої Аланом Шугаром (на фото), зараз мало хто пам’ятає. Але її персональні комп’ютери в кінці 1980-х років завозилися в Росію. Вони були в числі кращих систем в той час.

Amstrad була заснована в 1968 році і перший час працювала на ринку споживчої електроніки, випускаючи недорогі Hi-Fi системи, телевізори і касетні плеєри для автомобілів. Завдяки застосуванню ефективної технології лиття пластмас під тиском, їй вдавалося добре економити на виготовленні корпусів і забезпечувати низьку ціну.

У 1984 році було розпочато випуск домашніх комп’ютерів Amstrad CPC. Слово CPC в цій назві означало Colour Personal Computer («кольорової персональний комп’ютер»). У той час на ринку панували моделі з зеленим екраном, і комп’ютери Amstrad, оснащені стандартним для майбутнього часу кольоровим дисплеєм, стали проривом. Amstrad кинув виклик своїм головним конкурентам – системам Commodore 64 і Sinclair ZX Spectrum.

У 1986 році Amstrad оголосила про купівлю у Sinclair Research прав на виробництво та продаж комп’ютерної техніки під брендом Sinclair, в тому числі легендарної системи ZX Spectrum. І випустила кілька моделей персональних комп’ютерів з операційною системою MS-DOS і графічним інтерфейсом GEM. Уже перша модель, PC1512, виявилася настільки вдалою, що Amstrad зуміла відразу зайняти близько чверті європейського ринку ПК.

Однак друге покоління комп’ютерів, випущених Amstrad, зіткнулося з проблемою – жорсткий диск Seagate давав збої. Через кепські відгуки у пресі Amstrad втратила репутацію і, як наслідок, лідерство на європейському ринку.

Amstrad спробувала вийти на ринок ігрових приставок, але її 8-розрядну консоль випередили більш досконалі 16-розрядні приставки Mega Drive і Super Nintendo. У 1993 році Amstrad купує ліцензію у Sega і випускає модель Amstrad Mega PC, що нагадує Sega TeraDrive. Однак через занадто високу ціну і ця спроба невдала.

У 1993 році Amstrad випускає кишеньковий комп’ютер PenPad. Ця модель виходить на ринок на кілька тижнів раніше Apple Newton. Однак через кількох технічних проблем і незручного інтерфейсу модель Amstrad виявляється провальною.

Але в Amstrad не сумують. Компанія купує Betacom, Dancall Telecom, Viglen Computers, Dataflex Design Communications, виходить на ринок телекомунікацій і стає основним постачальником приймачів для британського провайдера супутникового телебачення Sky. Однак і цей бізнес не приносить їй очікуваного доходу. У підсумку в 1997 році Amstrad PLC була ліквідована, а її акції були розділені між Viglen і Betacom.

Olivetti

10 забутих технологічних брендів

Фабрика друкарських машин була заснована Камілло Оліветті в 1908 році. Продукція фірми відрізнялася зручністю і хорошою читаністю шрифту. На Туринській промисловій виставці 1911 компанія отримала свою першу медаль.

У 1929 році єдина фабрика Olivetti, що знаходиться в містечку Іврея, випускала 13 000 друкарських машинок на рік. Техніка Olivetti була культовою. Наприклад, на портативній друкарській машинці Lettera 22 вагою 4 кг, розробленої в 1949 році, працювали багато відомих письменників та журналісти.

У 1960-і роки Olivetti стала займатися електронікою. Компанія створює перший в Італії електронний комп’ютер Elea 9003. У 1965 році з’являється програмований калькулятор Programma 101, який іноді називають прообразом персонального настільного комп’ютера.Компанія займала на той момент 33% ринку друкарських машин у світі і 30% виробництва іншого електронно-рахункового обладнання (Olivetti поставляла свою продукцію і в СРСР).

У 1983 році Olivetti представили комп’ютер M24, клон IBM PC, де використовувалася передова тоді ОС MS-DOS і процесор Intel 8086. Модель стала успішною, нею користувалися в багатьох державних установах. Але коли Intel випустила більш швидкий мікропроцесор Intel 80386, Olivetti відстала від конкурентів, не зумівши вчасно випустити новий надійний продукт на його основі.

У 1995 році Olivetti зробила спробу відновити свої позиції на комп’ютерному ринку і випустила мультимедійний домашній комп’ютер Envision. Але цей проект зазнав невдачі. На відміну від став популярним через рік аналогічного продукту конкурента, компанії Packard Bell. У чому причина – в невезіння або недостатньому рекламному бюджеті, зараз сказати складно. Але Olivetti здала позиції. У 1997 році було продано її комп’ютерне підрозділ, а в 1999 році пішов з молотка контрольний пакет акцій всієї компанії.

Fairchild Semiconductor

10 забутих технологічних брендів

На ринку процесорів для настільних комп’ютерів сьогодні панують два лідера – Intel і AMD, а про компанію Fairchild Semiconductor, створеної в 1958 році, можуть пригадати лише фахівці по блоках харчування.

Fairchild Semiconductor заснувала «зрадлива вісімка» співробітників, які звільнилися з компанії Shockley Semiconductor Laboratory заради проведення незалежних робіт з кремнієвими транзисторами. Компанію назвали на честь фірми Fairchild Camera and Instrument, яка надала венчурне фінансування на $ 1,5 млн в обмін на право викупити Fairchild Semiconductor протягом восьми років. Викуп стався кількома місяцями пізніше, а сама компанія стала прибутковою вже через шість місяців після свого заснування: допоміг контракт на продаж IBM 100 нових транзисторів.

У 1959 році Роберт Нойс, один із засновників Fairchild Semiconductor, винайшов кремнієву інтегральну схему. Модель Нойса виявилася придатною для масового виробництва, і з неї почався бурхливий розвиток виробництва сучасних мікропроцесорів.

У 1960-х роках Fairchild Semiconductor була одним з провідних виробників мікропроцесорів в Кремнієвій долині. Однак управління, здійснюване з боку Fairchild Camera and Instrument, стало обмежувати свободу дій співробітників Fairchild Semiconductor. Через виникали конфліктів члени «вісімки» поступово стали звільнятися один за іншим і засновувати власні компанії. У 1968 році Роберт Нойс і Гордон Мур звільнилися і заснували Intel – нинішнього лідера в області мікропроцесорів.

Втративши багатьох талановитих вчених і інженерів, Fairchild стала поступово перетворюватися в виробника спеціалізованої електроніки для потреб військової промисловості. У 1979 році її поглинула нафтосервісна компанія Schlumberger, а в 1987 році викупила National Semiconductor.

У 1997 році компанія Fairchild Semiconductor знову стала незалежною, і сьогодні вона спеціалізується на випуску інтегральних схем живлення.

Super Nintendo

10 забутих технологічних брендів

16-бітна ігрова приставка Super Nintendo Entertainment System, також відома як Super Nintendo, Super NES і SNES, була випущена в Японії в 1990 році. Там вона була відома під назвою Super Famicom (Super Family Computer).

Новий продукт підірвав ринок – перша партія в 300 000 штук розійшлася за кілька годин. Виниклий ажіотаж викликав громадські заворушення, уряд Японії було змушене попросити виробників не зупиняти виробництво і продовжувати випуск ігрових консолей навіть у вихідні. Через небезпеку пограбувань автофургонів при доставці товару в магазини було вирішено возити товар тільки вночі.

Нова приставка швидко витіснила з японського ринку свого головного конкурента – приставку Mega Drive. На відміну від неї Nintendo підтримувала партнерство з більшістю сторонніх розробників, таких як Capcom, Konami, Tecmo, Square Co., Ltd., Koei і Enix. Це було легко: разом з цими компаніями вона раніше створювала ігри для приставки NES попереднього покоління.

Через рік Super Nintendo з’явилася на ринках США, Англії, Ірландії, Німеччини. До Росії приставка прийшла в кінці 1994 року.

Однією з найсильніших сторін Nintendo була популярна гра Super Mario World, яка поставлялася разом з консоллю. Крім неї великою популярністю користувалися гри F-Zero, Pilotwings, SimCity, Gradius III. Пізніше з’явилася легендарна гра Street Fighter II від Capcom.

Проте ера 16-бітових ігор була недовгою. Коли інші компанії стали переходити на 32-бітові моделі, Nintendo продовжувала «чинити опір», доводячи високу конкурентоспроможність Super NES. У листопаді 1994 року компанія Rare випустила гру Donkey Kong Country, наділену тривимірними моделями і заздалегідь відрендерене текстурами. Завдяки чіткій графіці та високій якості звуку, ця гра змогла нарівні змагатися c більш сучасними іграми, що випускаються для нових 32-бітових консолей. За півтора місяця було продано 6,1 млн копій (Donkey Kong Country стала самої найшвидше грою для приставок за всю історію ігор). Але прогрес взяв своє: 32-бітові приставки перемогли.

В останні роки існування SNES багато її гри були орієнтовані на кишенькову ігрову консоль Game Boy Advance, а в 2005 році було оголошено, що ігри Super NES будуть доступні на новій консолі Nintendo Wii. До 2007 року приставки Super Nintendo приймалися до ремонту. Проте потім Nintendo заявила, що необхідні деталі закінчилися, і колишні улюбленці перекочували зі столів на антресолі.

Encyclopaedia Britannica

10 забутих технологічних брендів

Енциклопедія «Британіка» добре відома старшому поколінню, проте для інших вона вже не є головним джерелом знань, яким була раніше, поступившись Wikipedia. Проіснувавши 244 року в друкованому вигляді, Британська енциклопедія була змушена змінити формат видання і в 2012 році «піти в інтернет».

Історія унікального енциклопедичного видання почалася в Единбурзі в 1768 році, коли під впливом успіху «Енциклопедії» Дідро і Д’Аламбера було засновано «Товариство шотландських джентльменів», зайнявся створенням власної енциклопедії. Особливістю нового видання стало алфавітне розташування матеріалу і більша увага до практичних темам. Через три роки «Британська енциклопедія, або Словник мистецтв і наук» у трьох томах побачила світ. Так з’явилася перша в історії людства закінчена універсальна енциклопедія.

Завдяки наполегливості та таланту видавців і авторів «Британіки», їм вдалося відразу отримати чудовий результат: при чималому на ті часи ціною £ 12 за тритомне видання енциклопедія розійшлася тиражем 3000 примірників. Через 10 років було випущено друге видання «Британіки», яке містило вже 10 томів. Через 100 років їх було вже 24.

До початку XX століття «Британіка» придбала всесвітню славу і репутацію міжнародного інформаційного стандарту. Однак друк такого великого видання вже не виправдовувала себе.Тому в 1901 році «Британіка» переміщається в США. Її новим власником став Г.Е. Хупер, який одним з перших застосував систему торгівлі книгами поштою.

На початку 20-х років права на «Британіка» придбала фірма Sheers, Roobeck & Co, яка в 1941 році безоплатно передала їх Чиказького університету.

Сьогодні друкованої «Британіки» вже немає. Тепер це великий міжнародний інформаційно-освітній проект, який розвивається в форматі мультимедіа.

Nortel Networks

10 забутих технологічних брендів

Канадська компанія Nortel Networks, колишня колись другий на світовому ринку виробників телекомунікаційного обладнання, була створена в 1895 році Олександром Беллом і займалася виробництвом пристроїв екстреного виклику, сигналізацій і телефонів.

Через п’ять років переключилася на виготовлення грамофонів, а в 1914 році, після об’єднання з Imperial Cable, вона отримала назву Northern Electric. У 1922 році компанія освоює випуск радіоприймачів. У 1928 році її звуковим обладнанням оснащується кінотеатр в Торонто, став першим в Британської імперії. У 1953 році випущений перший телевізор.

У 1960-і роки компанія активно зайнялася розробкою оптико-волоконних технологій. Вона стала піонером у створенні телекомунікаційного, супутникового і антенного обладнання, виступила головним субпідрядником для компанії Hughes Aircraft з розробки електронної начинки для канадського телекомунікаційного супутника ANIK.

Випущений в 1976 році перший у світі комерційний пакетний комутатор стандарту X.25 став прообразом для подальшої побудови мережі інтернет. Компанія створила перший в США стільниковий телефон з підтримкою функцій передачі дзвінка, режимом очікування при численних прийомах, конференц-зв’язком, розробила першу в світі биллинговую систему, що підтримує технологію розпізнавання мови для автоматизації обробки вступників дзвінків, ввела підтримку телефонних карток для оплати переговорів, побудувала систему білінгу зі сторонніми операторами.

У 1995 році з’являється бренд Nortel, а в 1998 році після поглинання Bay Networks компанія отримує назву Nortel Networks.

Фатальним для неї виявився криза 2008 року. Через різке зниження замовлень від телефонних компаній Nortel Networks починають осаджувати кредитори. Незважаючи на судовий захист і запас готівки в $ 100 млрд, врятувати Nortel Networks від банкрутства не вдалося. Влітку 2009 року почався розпродаж компанії по частинах.

У 2011 році на продаж були виставлені 6000 патентів, що належать Nortel Networks. Вони були оцінені в $ 4,5 млрд і дісталися Microsoft, Apple Inc., Research In Motion Inc., Sony, EMC Corp. і Ericsson.

Sun Microsystems

10 забутих технологічних брендів

Компанія була заснована в 1982 році і незабаром стала одним з найбільших виробників високонавантажених промислових комп’ютерних систем. У її портфоліо присутній програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, зокрема GNU / Linux, операційна система Solaris і засоби розробки Java. Серед продуктів компанії чільне місце займали системи зберігання.

З самого початку засновники Sun ставили перед компанією грандіозні завдання. Вони задумали побудувати найкращий комп’ютер для додатків автоматизованого проектування CAD / CAM. Це був прорив: в той час інженерам доводилося працювати на дорогих міні-комп’ютерах, розділяючи ресурси в режимі поділу часу або шикуючись в черзі, по черзі змінюючи один одного. Sun зробив для них реальну альтернативу.

Розробка мови Java, що виросла з «домашнього» проекту розробки програмної платформи для вбудованих «розумних» систем інтерактивного телебачення, породила платформу, на якій сьогодні працює значна частина промислового софта в світі. Незважаючи на появу нових мов Python, PHP і Ruby, популярність Java залишається високою і понині.

Однак незважаючи на активний розвиток в останні роки свого існування центрів розробки по всьому світу, компанія звільнила у 2009 році 1300 осіб і почала пошук покупця на «відомий» бренд. У підсумку Sun за $ 7,4 млрд купила Oracle.

Cray

10 забутих технологічних брендів

Цей приклад дещо вибивається із загального ряду. Cray Inc. – Нинішній світовий лідер на ринку суперкомп’ютерів, чия модель Titan знаходиться в списку найбільш високопродуктивних суперкомп’ютерних систем у світі на другому місці. Правда, тепер це не окрема компанія, а частина Tera Computer.

Історія Cray Inc. нерозривно пов’язана з легендарним проектувальником комп’ютерів Сеймуром Креем, який, працюючи до цього в компанії Control Data Corporation (CDC), спроектував в 1964 році комп’ютер CDC 6600 – перший суперкомп’ютер у світі. Це була унікальний розробка, в ній були використані недавно з’явилися кремнієві транзистори, а тактова частота становила 10 МГц – швидкість, на якій працювали персональні комп’ютери в середині 1980-х.

Вже через 8 років колишні рішення застаріли, і в 1972 році Крей створює власну компанію Cray Research, де збирається робити все з нуля.

У 1976 році він випускає суперкомп’ютер CRAY-1, побудований на новій для того часу технології інтегрованих мікросхем і використав архітектуру векторних обчислень. Ця інновація породжує напрямок у розвитку суперкомп’ютерних систем, отримав назву «паралельна обробка обчислювальних інструкцій». Ця ознака стає головною відмінністю суперкомп’ютерів від інших обчислювальних систем. В1976 році Cray Research виходить на IPO.

У 1982 році на базі моделі Cray-1 створюється перший багатопроцесорний векторний суперкомп’ютер Cray X-MP, який до 1985 року тримає звання найшвидшого у світі комп’ютера.Далі Cray Research випускає низку нових, все більш швидких машин. У 1983 році суперкомп’ютер Cray-2 долає бар’єр в 1 млрд операцій / сек. У 1988 році Cray Y-MP доводить рекорд до 2 млрд операцій / сек. У 1995 році машини серії T-90 доводять швидкість обробки до 60 млрд операцій / сек.

Покупцями машин Cray Research стають секретні наукові лабораторії, урядові служби безпеки і оборони США і країн НАТО, агентства прогнозу погоди США і країн Європи, науково-дослідні інститути.

Однак прихід на ринок японських виробників Fujitsu і NEC, повернення IBM до теми суперкомп’ютерів, поява нових компаній, таких як Convex і Alliant, які розробляли дешеві міні-суперкомп’ютери, перегріли ринок. У Cray Research виникли фінансові труднощі, і в 1996 році вона була куплена компанією Silicon Graphics, увійшовши до її складу як окремий бізнес-підрозділ. Через кілька місяців Сеймур Крей загинув в автокатастрофі при загадкових обставинах.

У 2000 році Cray Research знову перепродують – компанії Tera Computer, яка за два роки до цього стала випускати комп’ютерні системи з багатопотокової архітектурою обробки (MTA). Куплене підрозділ перейменовується в Cray Inc. і починає розвивати технології суперкомп’ютерних обчислень з прицілом на їх використання в освітньому секторі.

А далі відбувається диво: Cray відроджується, як птах Фенікс. У 2009 році система Cray XT5 отримує почесне звання найшвидшого суперкомп’ютера у світі за рейтингом TOP-500.

‡агрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут