Гребневик не є медузою, навіть не мають з ними родинних зв’язків, хоча називати їх по іншому не виходить. Зовні мнеміопсиса легкі, прозорі, з спідничками-лопатями і гребними пластинами. У них немає мозку, серця, скелета, зате є нервова система, орган рівноваги і здатність до люмінесценції. За найостаннішими даними вчених гребневик є одним з перших живих створінь на планеті Земля. Раніше вважалося, що цей титул належить морським губкам – набагато більш примітивним істотам. Детальніше на сайті: rezidentslots.com
Чорне море і водойми України освоюють нові організми, не характерні для наших широт, які знищують традиційну фауну наших вод. За словами голови Асоціації рибалок України Олександра Чистякова, не так давно на чорноморському узбережжі з’явилися хижі тихоокеанські рапани, які винищують аборигенних мідій і устриць.
Також в акваторію Чорного моря проник мнеміопсис, який відвоював собі левову частку кормової бази планктоноядних риб і знищує їх ікру і личинки. Самою постраждалою стороною в цю екологічну катастрофу виявилася хамса – одна з головних промислових риб Чорного моря – її чисельність різко скоротилася. “Прибульці” в наші моря потрапляють з баластними водами і на днищах суховантажів з інших морів і океанів світу. А тепле взимку море сприяє їх розмноженню.
Така ж проблема і в Дніпро-Бузькому лимані. Його захопили медузи, мохнаторукий китайські краби і навіть піраньї. Лиман завжди вважався рибальської Меккою в пониззі Дніпра на Херсонщині. Він багатий лещем, воблою, судаком, щукою і гігантськими сазанами. Більше десятка риболовецьких артілей займаються там промислом. Однак ще з кінця минулого року ловити рибу там стало фізично неможливо – сітки забиті не карасями і воблою, а медузами. Навесні вони знищать личинки цінних промислових порід риби – ляща, сазана, тарані, адже для цих риб лиман це звичайне природне нерестовище.
“Екологи давно вже б’ють на сполох з приводу прибульців. Добре, що теплолюбний травоїдний підвид піраньї Паку зникне з настанням холодів. Але в наші водойми все частіше потрапляють види, які добре адаптуються до наших умов, і починають витісняти наші аборигенні види риб. У минулому році ледь не став бідою прихід в Дніпро-Бузький лиман мохнаторукого китайського краба, який спочатку прижився в Чорному морі, а тепер влаштувався і в лимані “, – розповідає Чистяков.
А українського золотого карася витіснив в Червону Книгу України прибулець з Далекого Сходу – срібний карась. Також серйозну загрозу нашій рибі представляє сонячний окунь з Північної Америки, який вже розселився майже у всіх водоймах.
Мнеміопсис – страшна загроза Каспію
По-науковому це називається “біологічна інвазія”. Рослини або тварини впроваджуються в чуже середовище і починають там освоюватися за тисячі кілометрів від батьківщини. На новому місці вони акліматизуються і витісняють “корінних жителів”.
Проблема чужоземних видів досягла планетарних масштабів. «Будучи небажаним побічним продуктом глобалізації, чужорідні види згубно впливають на екосистеми, життя людей і економічний стан в усьому світі», – йдеться в посланні генерального секретаря ООН.
Mnemiopsis leidyi (лат.) – Гребневик, що мешкає в морській воді в теплих краях і нагадує медузу. Зовні мнеміопсиса легкі, прозорі, з спідничками-лопатями і гребними пластинами. У них немає мозку, серця, скелета, зате є нервова система, орган рівноваги і здатність до люмінесценції. Мнеміопсис – хижак, який живиться зоопланктоном, ікринками, личинками риб і молюсків. На світлі переливається яскравими квітами, вночі надає морським хвилям жовтувате люмінісцентне світіння. За найостаннішими даними вчених гребневик може бути одним з найдавніших живих істот на планеті Земля.
Батьківщиною Mnemiopsis leidyi є води Атлантичного океану, які омивають Флориду, де вони мешкали до останнього часу. Однак в наше століття розвинених комунікацій настав момент, коли мнеміопсис рушив на завоювання інших водних територій.
У 1987 році мнеміопсис потрапив у води Чорного моря з баластними водами суден. У 2006 році Mnemiopsis leidyi був вперше помічений вже в Північному і Балтійському морях.
Мнеміопсис володіє багатьма характеристиками ідеального вселенця. Він є одночасно самозапліднюються гермафродитом; він є всеїдних – споживають широкий спектр кормів; він виживає в широкому діапазоні умов навколишнього середовища з варіюванням солоності від 3.4 до 75 проміле і температур від 1.3 ° С до 32 ° С; при оптимальній температурі (вище 20 ° С) він розвивається дуже швидко, досягаючи своєї статевої зрілості за 12 днів; він також реагує на збільшення концентрації поживних речовин швидким зростанням і розмноженням.
Більш того, відзначається висока стійкість і низька чутливість мнеміопсиса до різних забруднюючих речовин. Цього вселенця виявляли навіть у акваторії портів, в місці стоянки судів, де водне середовище була забруднена бензином і маслом. Особи гребневика різного віку і розмірів прекрасно себе почували в суміші води і нафтопродуктів.
У Чорному морі біля мнеміопсиса не виявилося природних хижаків і вони почали стрімко розмножуватися, пожираючи планктон, ікру і мальків риб. У сприятливих умовах гребневик може з’їдати в день в десять разів більше власної маси. Залежно від кількості їжі, він може збільшуватися в розмірах в два рази за добу і відкладати 8 тис. Яєць в день. До 1989 року кількість їжі для риб скоротилося в 30 разів у порівнянні з періодом 1978-1988 років.
Поступово збільшуючись, загальна біомаса популяції гребневика в Чорному морі досягла в 1989 р близько 1 млрд. Тонн, причому щільність його в південно-західній частині Чорного моря складала 4000-5000 грам на кубічний метр води. Був момент, коли цей вид становив 90% маси всіх живих організмів в Чорному морі.
Різко знизилася прозорість води, оскільки знищений зоопланктон паче не поїдав дрібні водорості, крім того, цей гребневик в процесі життєдіяльності виділяє колосальну кількість слизу. Чорне море стало схоже на каламутний суп з гребневика. У десятки разів впала чисельність риб, що харчуються планктоном: хамси, ставриди і шпрота. Збитки рибальства склали кілька сотень мільйонів доларів.Виявилися на голодному пайку і чорноморські дельфіни.
Як уже зазначалося, причиною масового розвитку цих “вселенців” стала відсутність хижаків, здатних контролювати їх чисельність: мнеміопсиса ніхто не їв. Гребневіков прийнято вважати «тупиками» харчових ланцюжків: низький вміст поживних речовин робить непривабливими для ефективного харчування.
Здавалося б Чорному морю загрожує повний біологічний колапс. Але в 1997 – 1999 рр. відбувається вторгнення в Чорне море нового гребневика – бероє (Beroe ovata). На відміну від мнеміопсиса бероє не може переварити зоопланктон, ікру, медуз і мальків риб і харчується виключно … реброплавів мнеміопсиса! Бероє не бентежать і великі екземпляри жертви. Він не має щупалець, але майже всі його тіло – це одна суцільна глотка. Бероє або затягує мнеміопсиса в себе поступово, або заковтує відразу через широко відкрите ротовий отвір, при цьому все тіло хижака здувається. Через 3-5 годин бероє перетравлює жертву і відразу може заковтувати наступну. На світлі бероє має жовтувато-рожеве забарвлення, в темряві стає молочно-білим.
Впровадження і розмноження бероє призвело до різкого зменшення біомаси мнеміопсиса і, як наслідок, до зростання зоопланктону і личинок риб, а пізніше і рибних запасів Чорного моря.
У 1999 році Mnemiopsis leidyi пробрався в Каспійське море. Тривогу з приводу різкого зменшення популяції спочатку кільки, а потім і осетрових, забили у всіх прикаспійських державах.
Як вважають вчені, мнеміопсис був занесений, найімовірніше, через Волго-Донський канал, через баластні води суден або на неочищених днищах. За часів СРСР, все транзитні судна піддавалися в Астрахані суворої санітарної перевірки. З падінням загальних стандартів контролю перепони для «нелегального» проникнення в чужу акваторію незваного прибульця були, по суті, усунені.
Перша інформація про появу в туркменських водах Каспійського моря Mnemiopsis leidyi була отримана випадково в другій половині вересня 1999 року, в період збору матеріалу з біології та екології Кара-Богаз-Гол. З усного повідомлення рибалок була відзначена поява в Каспійському морі, в районі затоки “медуз”, яких вони раніше тут не зустрічали.
Протягом 1999-2000 років початок відзначатися широке поширення мнеміопсиса в водах Середнього і Південного Каспію. Знайшовши тут відповідні екологічні і кормові умови, гребневик не тільки освоїв практично всю акваторію Каспію, створивши потужну популяцію з високою чисельністю, але і почав впливати на всю екосистему моря. У період експедиційних робіт на Каспії в жовтні 2000 р зазначалося широке поширення мнеміопсиса і найбільш висока чисельність його по західному узбережжю Каспію. У трал і конусну мережу для вилову кільки траплялися гребневики різного віку і розмірів, а риба, необхідна для аналізу, на цих станціях практично не виловлювати.
У лютому 2003 року в південній частині Каспію концентрація мнеміопсиса досягала до 320 примірників на кубометр води. За три роки його поголів’я зросло настільки, що в місячні ночі море фосфоресцировать.
Саме з життєдіяльністю гребневика вчені пов’язують масову загибель каспійської кільки влітку 2001 року. За даними фахівців Дагестанського відділення Каспійського науково-дослідного інституту рибного господарства, тоді загинуло близько 200 тис. Тонн кільки, що становило п’яту частину її загальної кількості в басейні Каспію. За іншими відомостями на Каспії загинуло не 40%, а майже вся кілька (не менше 80% популяції). Причиною масової загибелі кільки було не захворювання, а справжнісінький голод.
Далі по харчовому ланцюжку настала масова загибель каспійського тюленя. При цьому в першу чергу популяція втрачала весь очікуваний приплід (НЕ нагуляти жир тварини або не вступали в розмноження, або народжували ослаблених дитинчат, які незабаром гинули).
В даний час популяція кільки знизилася на порядок, а слідом сталося і зниження кількості осетрових риб. До того ж мнеміопсис пожирає їх ікру, не даючи шансів на розмноження. Прогнозується, що лов осетрових скоро можна буде обчислювати лише сотнями штук.
Вчені прикаспійських держав вже не перший рік шукають шляхи боротьби з мнеміопсиса. У лабораторіях Росії та Ірану було проведено ряд експериментів з розмноженням бероє. Було встановлено, що з підвищенням температури води інтенсивність харчування Beroe різко збільшується.У каспійської воді Beroe треба ще адаптуватися, тому що каспійська вода має інший іонний склад і солоність, ніж азово-чорноморська.
Дослідження показали, що берое може жити і інтенсивно рости на півдні Каспію, при солоності в 12-13 проміле. Темп харчування берое був досить високим (100 і більше відсотків від власної ваги тіла в день) при 21-26 градусах тепла. Щоденний раціон і темпи зростання при 12.8 проміле були близькі до значень, характерних для Чорного моря (де солоність досягає 18 проміле). На підставі фізіологічних даних, була висловлена впевненість, що берое може також, як і в Чорному морі, інтенсивно харчуватися мнеміопсиса і різко скоротити його чисельність в Каспійському морі.
Російським вченим вперше в світі вдалося адаптація бероє. Період адаптації займає 6-7 доби. Beroe otava отлавливается в Чорному морі і автотранспортом або авіацією доставляється на каспійське узбережжя. За період адаптації особини доводяться до статевозрілого стану і дають потомство.Отримане потомство живе практично в каспійської воді. Метод адаптації запатентований.
Однак, вчені розходяться в думках про можливість використання берое в умовах Каспію. Хтось вважає нагальним питанням розширення ареалу випуску адаптованих особин Beroe ovata в води Каспію і необхідність того, щоб всі прикаспійські держави підключилися до цієї боротьби. Інші вважають таку діяльність безперспективною. Залишається сподіватися на те, що в силу відмінностей природних умов на Каспії, шкідливий вселенец не зможе його поневолити повністю і привести до тотальної катастрофи.
