Популярну в усьому світі гру про покемонів, можливо, було створено та розповсюджено не просто так. На думку деяких експертів, її створили, як секретний пристрій для стеження. А шукати покемонів відпраляють туди, куди не може дістатись розвідка й де не “ловлять” супутники.
Ситуація 1
Я володію базою даних офіцерів, особливо цікавих мені людей, VIP тощо, яких теж здатний відстежити своєю грою.
Якщо офіцер не такий дурний, то він усе одно має або дітей, або “дурненьку” дружину, що теж ловить покемонів.
Задіюючи внутрішні можливості смартфонів, я здатний малювати карти в режимі реального часу і сканувати простір.
Крім того, кожен ловець покемона – потенційний навідник зброї.
Ситуація 2
Я розсилаю дистанційно керовані снаряди, заховані в тому, що неможливо просканувати на митниці або доставляю снаряди поза нею.
Скажімо, пакую снаряд в контейнер із телевізорами, які йдуть вантажем з Азії до Лондона. Потім досить лише направити ловця покемонів до потрібного району порту й активувати телефонний дзвінок з його смартфона на дистанційний пристрій підриву.
Ситуація 3
Мені треба відстежити важливу персону. Раніше відправлвяли зовнішнє спостереження. Зараз досить мати в охороні VІP одного лише охоронця, що ловить покемонів.
Тож перед тим, як грати в нову гру, задумайтесь про можливі наслідки, здавалось би, дитячої забавки.
