Вважається, що в активних центрах великих галактик знаходяться найбільші – надмасивні – чорні діри, здатні набирати багато мільйонів і навіть мільярди мас Сонця. Всупереч прийнятим уявленням, з боку вони зовсім не так «чорні».
Величезні кількості речовини, притягнутого дірою, зближуючись з нею, прискорюються і закручуються по спіралі. Розжарюючись, вони починають активно випромінювати, до того ж деяку кількість частинок викидається геть – і чорна діра стає найяскравішим об’єктом, що випускає потужні потоки матерії. Схоже, астрономи недооцінювали справжні масштаби цього «космічного вітру».
Перш його спостерігали і в рентгенівському, і в інфрачервоному діапазонах, але нещодавно таку роботу вперше вдалося виконати в рамках однієї і тієї ж галактики, однієї і тієї ж надмасивної чорної діри. Спостереження за галактикою IRAS F11119 + 3257, чорна діра в центрі якої досягає 16 млн сонячних мас, були проведені за допомогою японського телескопа Suzaku (рентген) і європейського Herschel (ІК).
Околиці чорної діри IRAS F11119 + 3257 сяють, як трильйон сонць, – настільки потужне випромінювання створюють рух і тертя міріад частинок, які викидаються геть. Швидкість цього вітру, за новими даними, сягає 1/4 світловий – зрозуміло, що чим ближче до діри, тим вона вища. Однак масштаби потоку речовини, навпаки, зростають з віддаленням від неї. Якщо в безпосередній близькості від центральної діри він забирає матерії приблизно на одну сонячну масу в рік, далі ця цифра збільшується в сотні разів. Цей потік фактично спустошує всі центральні області галактики, позбавляючи її здатності виробляти нові зірки.
