На початку грудня під Черніговом (полігон Гончарівське) українські військові тестували “бойові безпілотні комплекси” – як наземні, так і повітряні. В ході випробувань влада вперше офіційно підтвердила використання на передовій безпілотних літальних апаратів (БПЛА), здатних атакувати ворога з повітря. Йдеться про “патрульний боєприпас” Warmate і бомбоносець Łoś виробництва Польщі, пише ТЕКСТИ.ORG.UA.
Весною 2017 року ці ударні БПЛА атакуватимуть уже не учбові цілі, а живу силу і техніку окупантівна Донбасі.
“Саме на такі комплекси чекають на передовій наші військові, – додав секретар РНБО. – Сподіваюся, що отримані сьогодні результати вже найближчим часом підтвердяться у бойових умовах”.
Уточнення про “найближчим часом” не випадкове. Безпілотники – і наземна платформа “Фантом” українського виробництва, і польська авіація – чудово показали себе в умовах української зими.
Заметіль, мороз і потужний снігопад не завадили бойовим системам знищити мішені.
На Донбасі, правда, зимові вітри бувають значно сильнішими, ніж на Поліссі. Можливо, саме це мав на увазі Турчинов, коли казав про необхідність “незначних допрацювань” до наступної весни.
Warmate – “натівський камікадзе” з Чернігова
Один із випробовуваних за участи Турчинова ударних БПЛА був представлений широкій громадськості ще у квітні 2016 року під Києвом – на артилерійському полігоні Дівички.
Йдеться про “літак-снаряд” ближньої дії Warmate (“Cоратник”), створений польською фірмою електронного обладнання WP Electronics.
У Дівичках безпілотник показували в тому числі й президентові Петру Порошенку. Демонстраційний стенд належав чернігівському підприємству “ЧеЗаРа”, яке оголосило про наміри ліцензійного виробництва апарату.
В місцевих ЗМІ Чернігова Warmate представляли не інакше як “натівський безпілотник-камікадзе”. Частково це гучне словосполучення відповідає дійсності.
Так, Польща справді член НАТО, але наразі цей БПЛА використовується тільки у польській армії (з-поміж усіх натівських сил).
І так, “соратник” справді може завдати удару тільки один раз, ціною власного життя. Але в режимі патрулювання він повертається на базу для подальшого використання.
Сенсаційна фразочка чернігівських журналістів – ще ідеал точності у порівнянні з офіційним виданням Міноборони “Народна армія”, де концепція “безпілотника-камікадзе” називається “за принципом дії схожою на американський БПЛА Predator (“Хижак”)”.
Схожість у діях Warmate і Predator тільки в одному – можливість атакувати з повітря. Власне, “Хижак” на початку 1990-х і став першим БПЛА із такою можливістю.
От тільки американський Predator – це гігант вагою в тонну і розмахом крил 18 метрів, який здатен перебувати у повітрі цілу добу. Його зброя – підвішені під корпусом керовані ракети HellFire з боєголовкою 8 кг (сама ракета важить 45 кг).
Warmate же важить 4 кг з розмахом крил 1,4 м (довжина корпусу – 1,1 м). Він може перебувати в повітрі не більше 30 хвилин, долаючи за цей час відстань до 10 км.
Тактичний мікродрон. Тисячі їх!
Незадовго до випробовувань під Черніговом польський міністр оборони Антони Мацєревич назвав Warmate “тактичним дроном класу мікро”.
Сталося це на полігоні Військового інституту збройних технологій (Польща), де в польових умовах тестувалися ударні безпілотники польського виробництва.
Там же Мацєревич оголосив про справжню сенсацію – наміри Збройних сил і Територіальної оборони Польщі якнайшвидше взяти на озброєння тисячі ударних безпілотників місцевого виробництва, в тому числі і Warmate.
“Це масова зброя і її ефективність залежить від масовості, – зазначив міністр. – Ми говоримо про тисячі одиниць. Звичайно, це справа тривала, не менше року”.
Масово означає в тому числі і дешево. У технічному завданні, поставленому польською фірмою WB Electronics своїм інженерам, був і параметр ціни одного апарату – не дорожче, ніж 50% протитанкової керованої ракети. Тобто кілька тисяч доларів за екземпляр (і це ще одна гігантська відмінність від важкого Predator, який коштує майже $5 млн).
WB Electronics – недержавна компанія. Вони не отримували жодних пропозицій чи замовлень від МО Польщі та інших державних структур. Вони просто знали ринок і припускали, що такий БПЛА буде затребуваний.
Так і сталося. Поки “Соратником” зацікавилося Військо Польське, його встигли продати вже у три країни – в тому числі Україну і Казахстан.
Яка у нього зброя. Набір боєголовок для ударного БПЛА
Warmate має звичний вигляд іграшкового літачка. Живиться від електродвигуна у хвості. Крила складаються, щоб зручніше було транспортувати.
Його багатофункціональність забезпечується набором зйомних “головок” стандартного розміру, які приєднуються до фюзеляжу в якості його носової частини.
Для розвідувальної місії до носа Warmate прикручується оптоелектронний блок, для атаки – боєголовка. В перспективі створення лазерної “указки”, щоб БПЛА міг “підсвітлювати” цілі для ударної авіації та високоточних артилерійських снарядів типу “Квітник”.
Боєприпаси, які використовує БПЛА, створені за підтримки польської держави. Їх розробив урядовий Військовий інститут збройних технологій.
Є ціла номенклатура боєголовок для Warmate:
– осколково-кумулятивні GO-1 та GО-2 призначені для враження живої сили противника на відкритій місцевості. Перша з цих боєголовок важить 1 кг [нагадаємо, у набагато важчого американського “Хижака” відповідний показник – 8 кг], з них 300 грам вибухівки. Розліт осколків – 10 м;
– кумулятивна GK-1 використовується для боротьби з ворожою технікою та легкими укріпленнями. Здатна пропалювати броню товщиною до 150 мм;
– термобарична боєголовка забезпечує об’ємний вибух, розпилюючи і підриваючи в повітрі запалювальну суміш.
Завдяки простій та ефективній технології все це навісне обладнання можна легко – і безпечно – ставити та знімати.
Під час атаки БПЛА заходить на ціль у піке, досягаючи при цьому своєї максимальної швидкості – 150 км/г. Оператор може відмінити місію вже в ході ударного маневру, наказавши “Соратнику” повертатися на базу.
В пострадянських країнах таку техніку зазвичай називають терміном “літак-снаряд”. Самі ж виробники Warmate класифікують його прийнятим у НАТО визначенням “баражуючий боєприпас”.
“Баражувати” в даному випадку означає “патрулювати завданий район в очікуванні цілі, на оптимальній для якнайдовшого перебування в повітрі швидкості/висоті”.
“Лось” – найбільший в Україні. На бензині і з керованими бомбами
Інший ударний безпілотник виробництва WP Electronics має значно більші розміри.
Це Łoś (“Лось”) із розмахом крил 6,4 м й довжиною фюзеляжу 3,1 м – остання новинка польського БПЛА-прому. Здається, таких великих апаратів в Україні ще не використовувалося.
“Лось” важить 85 кг і запускається пневматичною катапультою, змонтованою на спеціальному причепі-рампі.
Передбачається, що в похідному положені катапульту транспортує на буксирі автомобіль із технічним персоналом “Лося”.
Характерна форма причепу-рампи може демаскувати екіпаж бойового БПЛА – вочевидь, при виході на бойову позицію її треба буде якось ховати від сторонніх очей.
Залежно від корисного навантаження показники різняться, але в середньому “Лось” може перебувати у повітрі 18 годин, його операційний радіус при цьому перевищує 180 км. Показники залежать від корисного вантажу (не більше 55 кг).
На відміну від Warmate, який у режимі атаки стає “камікадзе”, Łoś — безпілотник багаторазового використання.
Його зброя – ті ж самі боєголовки, що й у “Соратника”. Засобом їхньої доставки до ворога слугують керовані бомби LARUS, теж польського виробництва. Рулі на їхньому корпусі забезпечують контроль над падінням боєприпасу аж до моменту зустрічі з ціллю.
Кожна бомба важить 5 кг (з них 1 кг – бойова частина). “Лось” може брати в політ два таких боєприпаси, які підвішуються під крилами. Політ LARUS до цілі корeгується системою наведення прямо з борту безпілотника.
Крім ударних функцій, БПЛА може використовуватися для спостереження, коригування артилерійського вогню та розвідки.
Військові оглядачі відзначають нетипове для тактичних апаратів використання в конструкції “Лося” двох двигунів внутрішнього згоряння.
З одного боку, це збільшує можливість візуального виявлення і робить БПЛА вразливішим до зенітних ракет із інфрачервоним (тепловим) наведенням.
З іншого, наявність двох силових установок у рази підвищує живучість апарату. За запевненням розробників, навіть після зенітної атаки і враження одного з двигунів “Лось” може повернутися на базу на іншому.
У безпілотника немає шасі, він приземляється на власний фюзеляж, за потреби – навіть у чистому полі.
Безаварійність такої посадки забезпечується встановленою на БПЛА стабілізаційною системою. З цією ж метою конструктори розмістили пропелери двигунів якнайвище над корпусом.
Планується, що “Лося” вироблятиме все та ж “ЧеЗаРа”. Це колишній Чернігівський завод радіоприладів – стратегічне за радянських часів підприємство, що працювало на оборонку країн Варшавського договору, а донедавна виживало за рахунок дрібних російських замовлень.
Державне замовлення на безпілотники значно покращило б фінансовий стан заводу.
Під час випробувальних місій на полігоні Гончарівське Турчинов наголосив, що разом із виробництвом ударних БПЛА в Україні буде ліцензійно випускатися й уся лінійка боєголовок до них.
Відповідну заяву зробив присутній на полігоні Олександр Турчинов:
