Дані про Марсі, які мають вчені на сьогодні, красномовно свідчать, що Червона планета колись володіла достатньо могутньою атмосферою, але потім, в силу незрозумілих обставин, майже повністю втратила таку, перетворившись в Марс, яким ми його знаємо зараз: холодний, сухий і майже безповітряний. Група вчених, грунтуючись на свіжих даних з марсіанського супутника MAVEN, опублікувала свої припущення щодо ймовірного ходу катастрофи.
Марс піддається постійній бомбардуванню зарядженими частинками, що входять до складу сонячного випромінювання. Під їх впливом атмосфера планети повільно випаровується, зараз швидкість цього процесу складає близько 100 грамів у секунду. Для визначення того, яка частина атмосфери була втрачена за час існування планети, головний розробник MAVEN Брюс Яковськи (Університет Колорадо) і його колеги зміряли і порівняли вміст двох ізотопів аргону (38Ar / 36Ar) на різній висоті в атмосфері Марса.
Користуючись цими вимірами і припущеннями про вміст ізотопів аргону в ранній марсіанській атмосфері, команда дослідників прийшла до висновку, що в космічному просторі було безповоротно втрачено не менше двох третин цього газу. Екстраполюючи дані по аргону на вуглекислий газ, дослідники стверджують, що доля цього газу склалася подібним чином: більша його частина була винесена в космос сонячним вітром.
Маючи товсту атмосферу, наповнену діоксидом вуглецю та іншими парниковими газами, ранній Марс був досить теплим для існування рідкої води і, що ще більш важливо, для випаровування оной. Водяна пара, як відомо, теж є парниковим газом. Після того, як все описане зникло, Марс відносно швидко прийняв сучасний вид, ставши сухим, холодним і цілком неживим.
