Фармацевтична логістика та 3PL-оператори

Фармацевтична ланцюжок поставок – це складна логістична система з високим рівнем відповідальності кожного учасника процесу, кінцевою метою якої є те, щоб відповідні лікарські засоби в установлені строки з дотриманням обов’язкових умов зберігання і транспортування були отримані очікують їх людьми. Через великої кількості обмежень, пов’язаних не тільки з вимогами до зберігання та переміщення препаратів, але і з їх документальним супроводом, сертифікацією та ліцензуванням відповідного виду діяльності, фармацевтична ланцюжок поставок, вразлива до впливу безлічі факторів, являє собою систему операцій, де рівень чиниться сервісу нижче 100% не допустимо, оскільки будь-яке інше значення цього параметра може вплинути на безпеку продукту для здоров’я людини. Дізнатсия детальніше можна на сайте.

Для забезпечення найвищого рівня сервісу учасники фармацевтичного ринку змушені створювати великі страхові (резервні) запаси на кожному з ланок ланцюжка поставок лікарських засобів – від виробника до кінцевого споживача. Вартість обслуговування запасів препаратів на складах і їх транспортування значно підвищується, оскільки ці процедури жорстко регламентуються законодавством України і до них висуваються додаткові вимоги, пов’язані з дотриманням температурного режиму на складах і при доставці, необхідністю роздільного зберігання різних лікарських засобів, санітарного контролю, розділення потоків вхідної та вихідної продукції і т.д. Все вищенаведене змушує виробників і дистриб’юторів шукати вихід з даної ситуації, дозволяє при цільовому 100% рівень сервісу знизити витрати на логістику. У контексті вирішення оптимізаційних завдань вкрай важливо охопити весь ланцюжок поставок (в широкому її розумінні) – від науково-дослідних робіт з розробки препарату до його доставки кінцевому споживачеві. Так як рівень сервісу, зокрема якість, обсяги і терміни поставок лікарських засобів, повинен прагнути до 100%, це призводить до того, що витрати на логістику у фармацевтичній галузі є одними з найвищих.

До 2009 р переважна більшість представництв іноземних компаній займалося переважно захистом інтересів виробника на українському ринку, не здійснюючи при цьому торгово-господарської діяльності на території України. Криза зробила свій вплив на ринок, підштовхнувши представництва до посилення контролю над продажами і початку повноцінної комерційної діяльності на території України. Це спричинило за собою необхідність самостійної організації міжнародних перевезень препаратів, роботу з митного оформлення товарів, консолідацію продукції на комерційних складах і в ряді випадків розподіл товарів власними силами, наприклад, з метою зниження витрат на логістику, що, в свою чергу, призводило до підвищення маржинальність бізнесу.

В даний час представництв, керуючих ланцюгами поставок в повному обсязі, не так багато, оскільки повноцінний менеджмент якості, кількості і його вартості – це непростий і дуже капіталомісткий процес, який може дозволити собі компанія з великим товарним оборотом. Типова бізнес-модель для резидента, маркетуючих міжнародні бренди лікарських засобів, включає імпорт товарів і зберігання запасів на складі, іноді – митне оформлення, рідше – самостійну дистрибуцію. Найчастіше за розподіл продукції, що пройшла митне оформлення, відповідають дистриб’ютори. За підсумками перших 8 міс 2011 року в сегменті дистрибуції 3 провідні оператора національного масштабу утримують 73% обсягу ринку препаратів в Україні (згідно з даними «Proxima Research»). Ці компанії настільки «відірвалися» від інших учасників, що ймовірність виходу на ринок найближчим часом конкурентів, здатних потіснити їх позиції, досить мала. Швидше, навпаки: ці гіганти можуть розглядати можливість придбання невеликих регіональних дистриб’юторських компаній.

Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Код зоны: