Вчені з’ясували, як організм реагує на тривалі авіаперельоти

Нещодавно вчені підрахували, що у поруч сидячих пасажирів літака ризик заразитися грипом підвищується на вісімдесят відсотків. Тривалий політ загрожує загостренням тромбофлебіту. Боятися ж високої радіації, навпаки, не варто. Що відбувається з організмом в польоті і як це відбивається на здоров’я – в матеріалі NavkoloNas.com.

На великій висоті організм виявляється в досить специфічних умовах. В першу чергу позначається знижений парціальний тиск кисню. Саме тому високогірні альпіністи використовують кисневі маски. У герметичному салоні пасажирського лайнера підтримується тиск приблизно як на висоті 1800-2400 метрів над рівнем моря. Це терпимо, але все-таки нижче того, до чого звикла більшість живуть на рівнинах і узбережжях.

У міру набору висоти, коли тиск в літаку зменшується, організм починає трошки “закіпати”. Розчинені в наших рідинах гази утворюють пухирці і рвуться назовні. Деякі відчувають це як легке поколювання у вухах або навіть метеоризм у кишечнику. Зниження літака, навпаки, відчувається як тиск на барабанні перетинки, пазухи носа, що може виявитися болючим. В цілому ж переважна більшість пасажирів переносить ці перепади тиску нормально.

Не страшна і інша проблема на великій висоті – мороз нижче п’ятдесяти градусів Цельсія. У літаку підтримується комфортна температура. А ось вологість мала – всього приблизно двадцять відсотків. Через це під час польоту нерідко виникають відчуття сухості шкіри, подразнення носоглотки, кашель, чхання.

Все це, втім, дрібниці в порівнянні з гіподинамією – малою рухливістю. Сидіти в одному положенні у вузькому кріслі навіть короткий час некомфортно, а якщо політ триває понад три години, ще й небезпечно.

У положенні сидячи перетискаються артерії, судини, порушується кровообіг. Це може викликати застій лімфи і, як наслідок, набряк ніг навіть у здорової людини, не кажучи вже про тих, хто страждає такими системними захворюваннями, як порушення серцево-судинної системи, функцій печінки, нирок.

Гіподинамія загрожує загостренням або виникненням тромбофлебіту – запалення стінок вен, що призводить до утворення тромбів. Страждають переважно ті, хто подорожує економічним класом. Ось чому літнім і всім, хто в групі ризику, лікарі рекомендують бинтувати ноги або надягати компресійні панчохи. Вони здавлюють поверхневі вени, і кровотік спрямовується по глибоких венах. Корисно також періодично розминатися, походжати по салону, більше пити.

Вчені з Федерального університету Мінас Жерайс (Бразилія) відзначають, що умови на борту вельми сприяють тромбофлебіту, який може розвинутися через дні і тижні після перельоту: нерухомість, висотна гіпоксія (через низький парціального тиску кисню), низька вологість. Крім того, в групі ризику знаходяться люди з зайвою вагою, ті, хто приймає гормональні контрацептиви або замісну гормональну терапію, у кого рак. Грає роль також генетична схильність до тромбозів, вік, шкідливі звички та багато іншого.

Сонячне і особливо космічне випромінювання здатне пошкоджувати клітини ДНК. Звичайно, у організму є безліч механізмів відновлення, “ремонту” носіїв генетичної інформації. Але якщо ушкоджень занадто багато або вони дуже сильні, як, наприклад, двухнитьові розриви ДНК, тканини не встигають регенеруватися, в генах накопичуються мутації, що тягне за собою проблеми зі здоров’ям і поведінкою.

На Землі від космічних променів і сонячного випромінювання нас захищає атмосфера. Чим вище ми піднімаємося, тим вона тонша, тим більше ми опромінююмся. Корпус літака затримує лише ультрафіолет, інші види більш жорсткого випромінювання проходять безперешкодно. Однак одержувані дози дуже малі: на годину приблизно три мікрозіверта.

У журналі Scientific American підрахували дозу випромінювання, яку отримав найбільш часто літаючий пасажир в світі. У 2017 році ним став бізнесмен Том Стакер. За 14 років він налітав майже 30 мільйонів кілометрів. При цьому ризик розвитку раку у нього виріс всього на піввідсотка.

Доза випромінювання, отримана за час двох семигодинних перельотів, буде рівнозначна тому, що організм отримає від одного рентгена грудної клітини.

Розрахунки показали, що реальний вплив радіації на внутрішні органи значно нижче, ніж показували “звичайні” дозиметри.

У королівський госпіталь міста Перт в Австралії звернувся 31-річний чоловік зі скаргами на закладеність носа, шум у вухах, болі в ділянці обличчя. З’ясувалося, що він кожні два тижні літав літаком на роботу.

Лікарі запідозрили у нього запалення кістки за вухом (мастоїдит) і зробили комп’ютерну томографію голови. На знімку праворуч було виявлено велику порожнину, заповнена повітрям. Хворому довелося робити трепанацію черепа.

Це лише четвертий описаний в науковій літературі випадок пневмоцефалии, пов’язаний з частими перельотами. Незважаючи на виняткову рідкість, вчені вважають, що часто літають люди знаходяться в групі ризику.

Зміна часових поясів може збити внутрішній годинник організму. Людина буде відчувати безсоння, втома. Якщо має бути весь день працювати і потім знову летіти, може накопичитися нервову напругу, стрес. Все це безпосередньо послаблює імунний захист, робить організм схильним інфекцій. В такому стані навіть внутрішня мікрофлора може стати джерелом запалення, не кажучи вже про збудники небезпечних хвороб.

Те, що авіасполучення сприяє поширенню інфекцій, особливо небезпечних, відомо давно. Нинішній спалах кору в США багато в чому зобов’язана приїжджим з інших стан, де ситуація з цим вірусним захворюванням неблагополучна. Про це заявили недавно вчені з США, Канади та Австралії.

Якщо від кору більшість жителів розвинених країн захищають щеплення, то від інших інфекцій, як, наприклад, від лихоманки Денге, різних штамів грипу, захисту часто немає. Втім, і тут немає причини для паніки.

Вчені з Університету Еморі (США) вирішили оцінити ймовірність зараження грипом під час трансконтинентальних перельотів. Вони виходили з того, що інфекція передається повітряно-крапельним шляхом, тому пересування пасажирів і членів команди по салону сприяє її поширенню. Експеримент під час реальних перельотів показав, що у тих, хто сидить в безпосередній близькості від хворого, в межах одного ряду і двох крісел з боків, ризик зараження підвищується до 80 відсотків і більше. Для інших – всього три відсотки.