У Києві влітку в середньому буде +35 °С, а в Індії і Бразилії стане неможливо жити.
Вперше вчені спробували оцінити вплив глобального зростання температур на умови проживання в найбільших містах світу. Вони прорахували, як в найближчі 30 років збільшиться середньорічна температура і наскільки спекотніше буде там в літній період. Результати дослідження лабораторії Краутер в технічному університеті Цюріха, Швейцарія, виявилися невтішними. Вчені оцінювали, як глобальне зростання середніх температур в 2 градуси Цельсія відіб’ється на середніх літніх температурах в 520 містах світу. Максимальна температура влітку зросте на 5,5 °С і 6,1 °С при середньому зростанні річної температури в 3 і 2,9 градуса відповідно.
Згідно з оприлюдненим нещодавно доповіді, найбільш помітні зміни відбудуться в північних широтах. У країнах Західної і Північної Європи середня річна температура зросте на 3,5 °С, а зимова – на 4,7 °С. До 2050 року в Лондоні в розпалі літа буде так само спекотно як в Барселоні, в Ріо-де-Жанейро взимку буде відчуватися як в Гавані, а у Києві спека буде порівнянна зі столицею Австралії.
Але ще гірше ситуація буде в екваторіальних районах, де підвищення температури створить нестерпні для життя умови. Тут очікується зростання температури в середньому на 4-6 °С. Таким чином, в Індії середня річна температура складе від +40 °С до +46 °С, в Бразилії в спекотний період буде від +36 °С до +42 °С, в Індонезії – від +38 °С до +40 °С.
“З моєї точки зору, фундаментальним висновком цього дослідження є те, що 100 міст, розташованих в екваторіальних районах, відчують умови, які не мають прецеденту в історії людства. Це ставить питання про те, чи буде взагалі можливо існування в цих містах. Ми можемо зіткнутися з масовим переселенням і міграцією”, – прокоментував порталу британського телеканалу Бі-бі-сі професор університету в Ексетері в Британії Джеймс Дайк.
Як врятуватися
На думку керівника Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, щоб зупинити процес збільшення середньорічної температури на планеті, нічого зробити вже не можна.
“Це природне явище, яке на нинішньому етапі вже не залежить від людини, – зазначив “Сьогодні” Борейко. – Це плата людини за її жадібність і дурість. Всі розуміють, що не можна рубати ліси в сьогоднішніх обсягах, але влада продовжує це допускати”.
А експерт еколого-правової організації “ЕкоПраво-Київ” Олег Листопад все ж дав надію:
“Є варіанти пом’якшення змін клімату. Для цього вчені пропонують зменшити використання традиційного палива – вугілля, нафти і газу, і перейти на альтернативні джерела енергії. Також зменшити викиди парникових газів. Україна в рамках Паризької угоди теж взяла на себе зобов’язання щодо зниження викидів СО2, і у громадськості є можливість домогтися від влади реалізації цих зобов’язань. Паралельно необхідно готуватися до цих змін клімату. Наприклад, українські вчені говорять, що менше опадів не стало, просто протягом року вони випадають нерівномірно – за день може і півторамісячна норма випасти. Ця вода стікає в річки, а можна ловити цю воду і потім використовувати до наступних опадів. Найкращий спосіб – водосховища. Є спосіб затримувати цю воду в болотах. А тут необхідно відновити осушені болота і допомогти у їх збереженні тій же Білорусі. Ще спосіб – відновити долини річок, заплави, перекати, тоді в них довше буде зберігатися вода, а не відразу витікати в море”.
Експерти відзначають, що методи поліпшення екологічної ситуації є, просто не всі країни готові їх використовувати.