Джеральд Джексон (Gerald Jackson) і Стівен Хау (Steven Howe) сподіваються використовувати для космічних польотів енергію, яка виникає при взаємному знищення атомів матерії і антиматерії. Однак це джерело поки залишається недосяжним – для польоту до найближчої зірки на космоліт конструкції Джексона буде потрібно 17 грамів антиводню. При цьому прискорювачі елементарних частинок поки видають антиматерію тільки в незначних кількостях, а вартість одного грама становить не менше 100 мільярдів доларів.
Невирішеними залишаються і питання безпеки. При ударі об стінку контейнера одного грама антиматерії станеться вибух, за проектною потужністю рівний вибуху атомної бомби. Поки утримувати антиматерію в «пастці» вченим вдавалося максимум тисячу секунд.
За задумом Джексона, антиматерія повинна запускати реакцію поділу ядра: уран розпадеться на дві групи частинок. Одна полетить вперед, б’ючи по космічному вітрилу і рухаючи його вперед (подібно вітрі). Інша буде вилітати в напрямку, протилежному руху апарату, створюючи додаткове джерело тяги.
Не зумівши переконати НАСА і великих інвесторів профінансувати їх проект, Джексон і Хау вирішили звернутися до краудфандінгом. Для початку вони планують зібрати 200 тисяч доларів на створення моделі, яка допоможе виміряти реальний обсяг тяги від двигуна.
У разі успіху фізики знову звернуться до великого бізнесу – за 100 мільйонами доларів для побудови дослідного зразка апарату. Однак навіть за найоптимістичнішими прогнозами зореліт на антиматерії відправиться в перший політ найраніше через 250 років.
