Гормон кісток впливає на організм так само, як і адреналін

0

Ключовим сигналом, що запускає реакцію “бий або біжи”, може виявитися зовсім не адреналін, а непримітний гормон кісток.

Бурхливе серцебиття, тремтячі кінцівки, наплив енергії і пристрасне бажання “бити чи бігти” — всім знайомі відчуття мобілізації організму у відповідь на загрозу ми звично приписуємо впливу адреналіну, гормону надниркових залоз. Проте нова робота, опублікована в журналі Cell Metabolism, загрожує похитнути цю стару догму.

За заявою авторів — Джерарда Карсенті (Gerard Karsenty) і його колеги з Медичного центру Ірвінга при Колумбійському університеті (CUIMC) — ключову роль у запуску фізіологічної реакції “бий або біжи” може грати не настільки відомий гормон остеокальцин. Він виділяється клітинами-остеобластами, і до цих пір вважалося, що його роль полягає лише в регуляції росту скелета.

Справді, значення кісткової тканини часто недооцінюється, хоча на ділі вона забезпечує організм не тільки структурною підтримкою і захистом, але і виробляє клітини крові, бере участь в роботі імунітету і синтезує гормони.

У своїх недавніх експериментах учені піддавали мишей стресовим впливам (пред’явленням запаху котячої сечі), вимірюючи рівні різних гормонів. При цьому відзначалося різке збільшення кількості як адреналіну, так і остеокальцину.

Такі ж досліди проводилися і на тваринах після хірургічного видалення кори надниркових залоз і штучного придушення її функцій. Як і можна було очікувати, у відповідь на стрес у них підскакував вміст остеокальцину: адреналін вони виробляти були нездатні. Тим не менш, миші демонстрували всі класичні ознаки реакції “бий або біжи”. І навпаки, у тварин з пригніченим синтезом остеокальцину такої реакції не спостерігалося, незважаючи на підскочивший рівень адреналіну.

Гучні заяви вимагають настільки ж гучних і надійних доказів, так що нинішній роботі навряд чи судилося відразу перевернути традиційні уявлення про розвиток стресу і реакції “бий або біжи”.

ДЖЕРЕЛОtelegraf
Попередня статтяВчені знайшли найдавнішу в світі ДНК
Наступна статтяВчені вивчили історію лісових бідств за 260 років

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут