Ключовим сигналом, що запускає реакцію “бий або біжи”, може виявитися зовсім не адреналін, а непримітний гормон кісток.
Бурхливе серцебиття, тремтячі кінцівки, наплив енергії і пристрасне бажання “бити чи бігти” — всім знайомі відчуття мобілізації організму у відповідь на загрозу ми звично приписуємо впливу адреналіну, гормону надниркових залоз. Проте нова робота, опублікована в журналі Cell Metabolism, загрожує похитнути цю стару догму.
За заявою авторів — Джерарда Карсенті (Gerard Karsenty) і його колеги з Медичного центру Ірвінга при Колумбійському університеті (CUIMC) — ключову роль у запуску фізіологічної реакції “бий або біжи” може грати не настільки відомий гормон остеокальцин. Він виділяється клітинами-остеобластами, і до цих пір вважалося, що його роль полягає лише в регуляції росту скелета.
Справді, значення кісткової тканини часто недооцінюється, хоча на ділі вона забезпечує організм не тільки структурною підтримкою і захистом, але і виробляє клітини крові, бере участь в роботі імунітету і синтезує гормони.
У своїх недавніх експериментах учені піддавали мишей стресовим впливам (пред’явленням запаху котячої сечі), вимірюючи рівні різних гормонів. При цьому відзначалося різке збільшення кількості як адреналіну, так і остеокальцину.
Такі ж досліди проводилися і на тваринах після хірургічного видалення кори надниркових залоз і штучного придушення її функцій. Як і можна було очікувати, у відповідь на стрес у них підскакував вміст остеокальцину: адреналін вони виробляти були нездатні. Тим не менш, миші демонстрували всі класичні ознаки реакції “бий або біжи”. І навпаки, у тварин з пригніченим синтезом остеокальцину такої реакції не спостерігалося, незважаючи на підскочивший рівень адреналіну.
Гучні заяви вимагають настільки ж гучних і надійних доказів, так що нинішній роботі навряд чи судилося відразу перевернути традиційні уявлення про розвиток стресу і реакції “бий або біжи”.
