Бутусов закликає звернути увагу на проблематику із патронами та негайну потребу їхнього виробництва в Україні за новими стандартами.
“Із зацікавленням прочитав новину про підготовку до виробництва американської штурмової гвинтівки М16 “Укроборонпромом” спільно з якоюсь американською компанією. Виробляти нову зброю — це добре, в принципі, і викликає схвалення.
Але ключова фраза була для мене така: “З огляду на потреби нашої армії, гвинтівки будуть виготовлятися із символами і під патрони калібрів за стандартами НАТО, а також в модифікації під використання патронів, які перебувають на українських складах”.
Організація виробництва М-16, за даними джерел, дійсно передбачена планами “Укроборонпрому” на 2017-й рік, ресурси будуть виділені. І цілком очевидно, що випускатися М16 для наших силових структур буде під радянські патрони 7,62 # 39 і 5.45 мм. Оскільки такі патрони лежать на складах, а патрони 5,56 стандарту НАТО треба імпортувати з-за кордону, і це дуже дорого для оснащення силових структур.
Називати переходом на стандарти НАТО виробництво стрілецької зброї під не натівський, а радянський патрон — це, м’яко кажучи, видавати бажане за дійсне.
Навіщо Україні виробництво зброї під старий боєприпас? Україна має в своєму розпорядженні поки ще достатні запасами автоматів Калашникова — на складах лежить, за даними джерел, понад 500 тисяч штук. Цього цілком достатньо, щоб на найближчі кілька років мати резерв зброї на випадок великої війни, і на багато років вистачить при веденні війни локальної. А ось патрони навіть під радянські калібри Україна не виробляє.
І патронів треба багато — навіть якщо немає війни, триває бойова підготовка, і патрони йдуть у величезній кількості, один солдат для хорошого рівня стрільби повинен отримувати тисячі патронів на рік. Скільки у нас патронів ще залишилося на складах? Скажу так – патронів для автоматів і ручних кулеметів Україні може вистачити ще на 4-5 років. Тобто виробництво патронів на сьогодні, на відміну від інших видів озброєння. не є страшною проблемою. Підстав бити в дзвони поки немає. Але якщо не почати роботу зараз, і не запланувати інвестиції, то така проблема може виникнути в найближчий час.
Патрони під снайперську зброю ми вже зараз купуємо за кордоном. А що потім? А потім доведеться купувати і автомати за світовими ринковими цінами. Якщо не збудуємо своє виробництво.
Радянські патрони зараз виробляє в промислових масштабах тільки Росія — але там ми не купимо. Ринок дуже обмежений, вартість цих радянських патронів через 5 років буде не нижчою за натовські патрони, а може й дорожче. Та й сама Росія поступово переходить на натівські стандарти — нова снайперська гвинтівка для армії у них спроектована під натівський 308 калібр.
Тоді навіщо нам налагоджувати виробництво нової зброї під патрон, якого у нас скоро не буде? Адже дефіциту автоматів у нас поки теж немає. Може все-таки почати з боєприпасу?”, — запитав Бутусов в “Укроборонпрому”.
“Укроборонпром” заявив, що патронний завод за наявності фінансування можна побудувати за 18 місяців. Ось тут і є головна проблема – грошей на виробництво патронного заводу в 2017-му році не передбачено. Але ж він ще й запрацює не відразу. Більш того, патронний завод має мати велику потужність – патрони навіть в мирний час армія потребує в сотнях мільйонів штук, для забезпечення інтенсивної бойової підготовки.
Як відзначає аналітик, за наявності патронів переозброїти армію на цей новий стандарт не складно. Адже виробництво стрілецької зброї під натівський стандарт 5,56 мм вже існує в Україні. Хороші для цивільного варіанту гвинтівки Z-15 компанії “Зброяр” під патрон 5,56 мм, з високим ступенем локалізації виробництва, користуються великою популярністю на українському ринку, застосовуються на фронті.
“Навіщо вкладати державні гроші у виробництво того, що не має перспективи? І чому при цьому немає коштів для побудови дійсно необхідного в перспективі патронного заводу? Я вже не кажу про те, чому потрібно звертатися до нікому не відомої на збройовому ринку компанії для організації виробництва, коли у нас чимало приватних українських збройових компаній, які накопичили значну компетенцію і навіть інженерні кадри, і цілком могли б самі організувати таке виробництво в Україні при умові стабільного держзамовлення.
І ще – а чому М-16? На конкурсах бойової зброї в Європі і США лідируючі позиції в останні роки займає “Хеклер унд Кох”, американська армія вже давно купує у німців НК416 і інші моделі. Нещодавно був конкурс у Франції – і “ХК” виграла навіть у французьких виробників. Думаю, те, що вирішили зупинитися на М16 – результат того, що стволи для М-16 добре освоєні у виробництві у багатьох країнах світу, і їх можна закуповувати закордоном – є вибір. Щоб робити “ХК” треба домовлятися тільки безпосередньо із самою компанією”, — додав Бутусов.
