{:uk}Що це: Натрон – соляне озеро
Де знаходиться: північ Танзанії
Для кого: будь-якого охочого
Пейзажі півночі Танзанії на кордоні з Кенією не можна назвати яскравими. Здебільшого це випалена савана, панорами якої подекуди порушують лише невеликі дерева і острівці чагарників. При всій своїй одноманітності пейзажу місце вважається воістину унікальним. А все завдяки тому, що на 60 км. тут простягнулося соляне озеро Натрон, колір води в якому забарвлюється в червоний і рожевий колір.
Озеро є частиною вулканічної зони Великої Рифтової Долини. Поруч з ним розташований діючий карбонатітний вулкан Ол доїнь ленгала, в лаві якого переважає карбонат натрію. Харчується озеро від річки Івасів Ньіро і від підземних гарячих мінеральних джерел. Разом з дощами, змивають зі схилів вулкана виділяються їм речовини, вони утворюють з вод озера гримучий «коктейль» із з’єднань сірки, фосфору, хлору і карбонату натрію. Температура води в озері може досягати 50 ° C, а значення pH лужності середовища 10.5.
Чим довше триває сезон посухи, тим вище стає концентрація солей. При сильному випаровуванні на поверхні озера утворюється кірка з лужної солі і активізуються бактерії, що живуть в таких екстремальних умовах. Їх життєдіяльність змінює колір води від оранжевого на мілководді до криваво-червоного в більш глибоких місцях. Максимальна ж глибина озера не перевищує позначки в три метри.
Здавалося б, що в такої суворої середовищі не зможе жити ні флора, ні фауна. Однак настільки агресивна обстановка виявилася комфортної для декількох видів водоростей, риб і малих фламінго. Це їх єдине місце розмноження, оскільки в окрузі практично немає хижаків. Отруйне середовище озера стала для хижаків якимось невидимим бар’єром, тому озеро вони обходять стороною. У сезон випаровування на озері утворюються острівці – на них фламінго і будують свої гнізда і виводять потомство.
Чисельність фламінго на озері досягає декількох мільйонів. У числі іншого харчуються вони синьо-зеленої водорості, що містить бета-каротин, який надає пір’ю яскраво-рожеве забарвлення.
Наскільки Натрон красиво, настільки воно і суворо – якщо тварина потрапляє в озеро, воно відразу ж гине, а його останки тверднуть в природних позах, перетворюючись в «мумії». Цю особливість озера проілюстрував фотограф Нік Брандт, що відобразив скам’янілих птахів і кажанів, які потрапили в смертельну пастку
Маршрут в ці краї не найпопулярніший серед туристів. Але ті хто наважується поєднати сходження на Кіліманджаро з поїздкою в «незвідану» Танзанію, отримують приголомшливі враження від відвідування цього місця.{:}{:ru}Что это: Натрон – соляное озеро
Где находится: север Танзании
Для кого: любого желающего
Пейзажи севера Танзании на границе с Кенией нельзя назвать колоритными. По большей части это выжженная саванна, панорамы которой кое-где нарушают лишь небольшие деревья и островки кустарников. При всем своем однообразии пейзажа место считается поистине уникальным. А все благодаря тому, что на 60 км. здесь протянулось соляное озеро Натрон, цвет воды в котором окрашивается в красный и розовый цвет.
Озеро является частью вулканической зоны Большой Рифтовой Долины. Рядом с ним расположен действующий карбонатитный вулкан Ол Доиньо Ленгаи, в лаве которого преобладает карбонат натрия. Питается озеро от реки Ивасо Ньиро и от подземных горячих минеральных источников. Вместе с дождями, смывающими со склонов вулкана выделяемые им вещества, они образуют из вод озера гремучий «коктейль» из соединений серы, фосфора, хлора и карбоната натрия. Температура воды в озере может достигать 50 °C, а значение pH щелочности среды 10.5.
Чем дольше продолжается сезон засухи, тем выше становится концентрация солей. При сильном испарении на поверхности озера образуется корка из щелочной соли и активизируются бактерии, живущие в столь экстремальных условиях. Их жизнедеятельность меняет цвет воды от оранжевого на мелководье до кроваво-красного в более глубоких местах. Максимальная же глубина озера не превышает отметки в три метра.
Казалось бы, что в такой суровой среде не сможет жить ни флора, ни фауна. Однако столь агрессивная обстановка оказалась комфортной для нескольких видов водорослей, рыб и малых фламинго. Это их единственное место размножения, поскольку в округе практически нет хищников. Ядовитая среда озера стала для хищников неким невидимым барьером, поэтому озеро они обходят стороной. В сезон испарения на озере образуются островки — на них фламинго и строят свои гнезда и выводят потомство.
Численность фламинго на озере достигает нескольких миллионов. В числе прочего питаются они сине-зеленой водорослью, содержащей бета-каротин, который придает перьям ярко-розовую окраску.
Насколько Натрон красиво, настолько оно и сурово — если животное попадает в озеро, оно сразу же погибает, а его останки затвердевают в естественных позах, превращаясь в «мумии». Эту особенность озера проиллюстрировал фотограф Ник Брандт, запечатлевший окаменелых птиц и летучих мышей, попавших в смертельную ловушку
Маршрут в эти края не самый популярный среди туристов. Но те кто решается совместить восхождение на Килиманджаро с поездкой в «неизведанную» Танзанию, получают ошеломительные впечатления от посещения этого места.{:}
