Про більшість результатів раніше повідомлялося на сайті NASA. Дослідження вчених опубліковані в п’яти статтях в журналі Science.
У першій роботі порівнюється геологія Плутона і Харона — найбільшого супутника карликової планети. Небесні тіла значно відрізняються один від одного.
На Плутоні набагато активніше протікають геологічні процеси, ніж на Хароне. На карликовій планеті спостерігається певна подібність тектоніки у формі руху великих крижаних плит і, ймовірно, є криовулканизм.
Поверхня Харона, на відміну від Плутона, покрита безліччю кратерів і набагато древнє зовнішніх шарів карликової планети, які із-за впливу ерозії згладжуються протягом останніх сотень мільйонів років.
У другій роботі аналізується склад льодів Плутона і Харона. На Плутоні домінують азотний і водяні льоди, які по поверхні карликової планети розподілені нерівномірно. Вивчення їх розподілу може вказати на характер протікаючих на Плутоні геологічних процесів, їх часові інтервали і масштаби. У цьому ж дослідженні повідомляє про виявлення в деяких частинах карликової планети толинов.
У третьому дослідженні детально вивчається атмосфера Плутона, яка виявилася більш холодної і менш об’ємною, ніж вважалося раніше. Там же повідомляється про виявлення в атмосфері карликової планети димки, яка, ймовірно, є якоюсь подобою хмар.
У четвертій роботі вчені вивчають малі супутники Плутона, мають неправильну форму — Стікс, Никту, Кербер і Гідру. Ці небесні тіла інтенсивно відбивають сонячне світло і обертаються (Никта і Гідра) хаотичним чином. У п’ятому дослідженні представлені результати по взаємодії атмосфери Плутона та оточуючого космічного середовища з сонячним вітром. Зокрема, планетологи не виявили ознак пилу в просторі близько Плутона.
Представлені вченими матеріали засновані на аналізі даних, зібраних 14 липня 2015 року станцією New Horizons під час прольоту повз Плутона і його супутників. Воно дозволять глибше зрозуміти еволюцію Сонячної системи і виникнення в ній планет.
В даний час станція New Horizons знаходиться на відстані декількох мільярдів кілометрів від Землі. Очікується, що в 2019 році вона досягне планетоїда 2014 MU69, що знаходиться на відстані 1,6 мільярда кілометрів від Плутона в поясі Койпера. Місія New Horizons повинна завершитися в середині 2020-х років.
Основне завдання New Horizons — вивчення Плутона і його супутника Харона. Наукове обладнання, встановлене на станції, призначений для збору даних про можливу наявність магнітосфери у карликової планети, склад її атмосфери і будову поверхні, а також про взаємодію з Хароном.
