Хімічні сліди, які ми залишаємо на наших телефонах і смартфонах, можуть розповісти про нас багато цікавого.
Коли нам кажуть, що наш смартфон знає про нас все, то нам відразу представляються хакери, люди-в-чорному з якогось надсекретного кіберагентства, Джуліан Ассанж та інше в тому ж дусі. Однак є й інший спосіб розпитати вашу електронну іграшку про те, що ви робили, де були і як себе почуваєте — потрібно лише проаналізувати хімічні речовини, що залишилися на панелі приладу після того, як ви до нього багато разів торкалися.
В експерименті дослідників з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго брали участь тридцять дев’ять чоловік і, відповідно, тридцять дев’ять смартфонів, а сам експеримент складався просто в наступному: з поверхні кожного гаджета і з рук його власника брали мазок для хімічного аналізу. У статті, опублікованій в PNAS, автори перераховують речовини зі смартфонів, які їм вдалося визначити: це і кошти від випадіння волосся, і антидепресанти, і протигрибкові креми для шкіри, і протизапальні препарати, спеції і кофеїн, репеленти проти комарів і сонцезахисна косметика, і т. д. до речі кажучи, репеленти та сонцезахисні засоби можна було знайти на телефонах протягом двох місяців після того, як тим і іншим користувалися востаннє.
Знаючи, ніж був «залапать» смартфон, можна було досить точно охарактеризувати його власника: наприклад, в результаті могла вийти дівчина, яка користується професійною косметикою, питуща кави, що за краще пиво провину, що обожнює пряну їжу, яка бере антидепресанти, що використовує сонцезахисний крем і засіб від комах — що може вказувати на те, що вона проводить багато часу поза домом.
Таким способом можна навіть визначити деталі обстановки квартири, правда, для цього потрібно, щоб у відкритій базі даних з молекулами різних речовин були сполуки, що входять до складу меблів, килимів, штор та інших предметів обстановки. Чим більше речовин буде в загальнодоступних бібліотеках, тим точніше буде портрет власника смартфона. Звичайно, аналіз ДНК вдіяти не вийде (хоча вона теж часто залишається на предметах, які ми постійно вертимо в руках), однак, як бачимо, інформації для особистого досьє і так виходить досить багато.
Рік тому схожа робота була виконана дослідниками з Університету Колорадо в Боулдері і Університету штату Північна Кароліна — вони аналізували мікробів, яких можна знайти в домашнього пилу. Виявилося, що за складом бактерій і мікроскопічних грибів можна дізнатися, наприклад, скільки людей живуть в будинку, кого серед них більше, чоловіків або жінок, тримають вони домашніх тварин, і якщо так, то яких.
Зрозуміло, що в першу чергу в подібних дослідженнях зацікавлені криміналісти, яким буває дуже потрібно відновити історію якогось житла або ж визначити, кому належав той чи інший гаджет, випадково забутий або ж спеціально викинутий.
